укр eng

Коли почався Майдан, мені було 16, а в 17 я вже перетинав блокпости на Сході – інструктор Станіслав Гаєвський

 

Автор: Роман Борщ

«Неприємності трапляються, тому ми навчаємо тактичній медицині». Зараз з  таким гаслом інструктори навчають воєнній долікарській допомозі пластунів. Усвідомлення необхідності таких вмінь прийшло після Революції Гідності та початку бойових дій на Сході України. Пластун Стас Гаєвський – один із перших, хто навчився тактичній медицині та почав навчати інших.

Привіт! З тобою поговоримо про тактичну медицину. Як ти почав нею займатися?

Спочатку я займався туризмом в молодіжній організації «Компас». Це громадське об’єднання має на меті виховання молоді через життя у природі. Найцікавіше в нас відбувається влітку. На острові, де практично немає людей, стоїть наметовий табір, в якому хлопці та дівчата на практиці застосовують набуті за рік знання. Ми ще допомагали «Червоному хресту» робити наметові табори для біженців, адже знали, як організувати польове життя.

Коли почався Майдан, то ми вирішили допомагати і там. Після першого віче, де було сто тисяч людей, стало зрозуміло, що за таких умов швидка допомога просто фізично не справиться. Ми і вийшли у формі «Червоного хреста». Потрапили на Банкову в перший же день. Відтоді патрулювали Майдан і допомагали всім пораненим. Коли почалися події в Криму і перші втрати серед військових, то, зважаючи на наш немалий шмат досвіду з долікарської допомоги, ми почали ним ділитися. Спілкувалися тісно з діаспорою, яка нам матеріально допомагала. Ми запрошували іноземних військових інструкторів. Вони показали нам вже не цивільну, а саме тактичну медицину, якою ось уже два роки ми займаємось та навчаємо інших.

Стас праворуч

Що таке тактична медицина?

Тактична медицина - це долікарська допомога. 90 відсотків поранених помирає на полі бою, ще не отримавши більш «просунутої» допомоги: у лікаря чи в госпіталі. Вони дуже швидко помирають банально через втрату крові, або ж через те, що мають чимось перекриті дихальні шляхи. Тактична медицина передбачає прості маніпуляції, щоб зупинити кровотечу, відкрити дихальні шляхи, забезпечити нормальне дихання та підтримати циркуляцію крові в організмі. Це насправді може зробити кожен. І такі дії рятують життя. Реально, хірурги в госпіталях працюють лиш з десятьма відсотками поранених. І тактична медицина направлена якраз на те, щоб поранений дожив до моменту, коли потрапить на стіл до хірурга.

Знаю, що ти працюєш в організації «Захист Патріотів». Як відбувалися навчання перших інструкторів з тактичної медицини?

Ще під час Майдану ми проходили двотижневі інструкторські вишколи з цивільної медицини від ізраїльських парамедиків. Потім мали хорошу практику на Майдані. Розуміючи, що допомога саме у бойових діях істотно відрізняється від цивільної, запросили військових. Але принципово з бойовим досвідом: в Іраку, Афганістані, Боснії. Спочатку ми почали працювати  з британськими військовими. Навчалися на «Десні»  декілька тижнів, потім близько місяця у Яворові. Ти не зможеш навчати людину тому, чого реально сам ніколи не робив. Суха теорія нічого не варта. Тому наші перші інструктори по можливості їздили на ротацію в зону бойових дій або ж допомагали в шпиталях чи травма-центрах. Якщо ж ми беремо нових інструкторів, то ставимо обов’язкову умову – бойовий досвід.

Є багато інструкторських груп, які кажуть, що навчили понад 50 тисяч людей. Але часто такі навчання проходять дуже швидко і «набуті знання» нічого не варті. Я можу насправді гарантувати, що ми за 2 роки якісно навчили понад 20 тисяч бійців. Вони пройшли 2- або 3-денний курс, на якому важко працювали. Також бійцям, які відбули курс,  ми віддали понад 20 тисяч аптечок натівського стандарту IFAK. Ми організували вже дві міжнародні конференції з тактичної медицини, щоб вдосконалити стандарти надання допомоги, впровадити нові тренувальні програми.

У тебе був бойовий досвід?

Коли почався Майдан мені було 16, а в 17 я вже перетинав блокпости на Сході. Я декілька тижнів перебував у бойовому підрозділі в зоні АТО. У мене немає якогось супер-бойового досвіду, але уявлення, як виглядає поранений і як це все відбувається, я маю. Зазвичай доводилось надавати більш рутинну допомогу: хтось на чергуванні вистрілив комусь в ногу, хтось п’яний на щось напоровся, чи сєпарів привезли з діркою в м’якому місці. А от так, щоб як Рембо, то не доводилось. Я намагаюся регулярно відвідувати травма центр, де виконую нехай і найпростіші маніпуляції, але знаю, як виглядають різні рани, постраждалий без свідомості і тому подібне. 

А як ти потрапив в Пласт?

Директор «Захисту Патріотів» - доволі відома людина в Пласті. В нас в організації працюють також декілька пластунів. Я з ними тісно спілкуюся і розумію, що багато людей, з якими мені приємно спілкуватися і я розділяю їх світогляд – пластуни. Напевно, саме через виховання у Пласті в них подібне ставлення до всього, що відбувається. Я вирішив теж піти в Пласт і подивитися, що ж там робиться. І тоді, до речі, вирішили проводити інструктажі для пластунів, які цікавляться військовим пластуванням, або ж просто медициною.

Навчання Пласту

А для чого пластунам тактична медицина, якщо вони може й не поїдуть на війну?

У Пласті ми маємо вектор військового пластування. Цей напрям дає молодим пластунам певний світогляд. Вказує на те, що треба йти служити в армію, щось робити для Батьківщини, а не просто сидіти і собі для себе чимось займатися. Військове пластування має поламати радянське уявлення армії – недбале ставлення до людського життя. Ми зараз маємо показати, що людське життя потрібно цінувати. Це патріоти, які пішли захищати свою і вашу державу. Вони також мають бути захищені (звідти й назва нашої організації - «Захист патріотів»). Тому якщо ми популяризуємо саме військове пластування, потрібно одразу дітям показувати правильні цінності – вартість людського життя. Знаєш, коли я організовував для пластунів вишколи вже з тактичної медицини, то одного разу почув таку фразу: «Якщо Пласт був би раніше популярніший у східних областях України та в Криму, зараз ми б не мали жодного конфлікту». От уявіть, якби в Криму був такий осередок Пласту, як у Львові. Люди з таким світоглядом не дали б статися тому, що сталося, не піддали б ся на дію тієї пропаганди.

Які враження були від проведення тренінгу для пластунів?

З пластунами працювати доволі цікаво. Вони дуже вмотивовані люди. Можливо, ті діти чи підлітки ще не розуміють до кінця, навіщо їм це справді треба, але відчувається краща мотивація, аніж деколи у військових, чи спецпризначенців. Вони хочуть працювати, здобувати нові знання… Це не тільки тактичної медицини стосується, а всього.

Зараз можеш звернутися до всіх пластунів та побажати чи закликати їх займатись тактичною медициною.

Для тих, хто займається військовим пластуванням, це буде просто корисно для загального «військового розвитку». Якщо військовий вміє поранити людину, він має знати й те, як їй надати допомогу. А всім пластунам треба робити кроки вперед і займатися не лише тактичною, а й цивільною медициною. І потрібно популяризувати її. Якщо йде пластун по місту і бачить, що щось з кимось сталося, він, як свідома людина, найперший захоче допомогти. І він має знати ЯК це зробити. 

Джерело: Пласт

PATRIOT DEFENCE: ENLIGHTENMENT THROUGH MEDICINE • A HUMANITARIAN INITIATIVE OF THE UKRAINIAN WORLD CONGRESS
X