укр eng

ДОКАЗОВА МЕДИЦИНА В КРАЇНАХ-ЧЛЕНАХ НАТО Й В УКРАЇНІ: РОЛЬ ЗБОРУ ТА АНАЛІЗУ ДАНИХ

 

Записано з виступу Рікардо Флореса-Артоли під час Другої міжнародної конференції з тактичної медицини в Україні

Tactical medicine conference

У США існує реєстр догоспітальної медицини  збір даних щодо поранень та їх аналіз, завдяки чому можна дізнатися, яка допомога була надана пораненому і чи була вона належною.

Задокументувати статистику поранення на полі бою найважче. Завдання медика врятувати життя і подбати про власну безпеку, найменше, про що він думає це те, щоб все записати.

У США спростили форми для звітності щодо поранених, щоб медик не відволікався від основної місії.

Кожна аптечка має спрощену форму всередині. Солдат може самостійно внести інформацію про свою травму до неї. Потім картку додадуть до історії хвороби і дані внесуть до реєстру.

Для чого потрібні ці дані? Зібрана інформація дозволяє покращувати систему лікування травм, забезпечувати кращу комунікацію та визначати певні тенденції, які можна уникати в майбутньому.

Це також допомагає покращувати знання та перевіряти, на скільки є ефективним те, що ми використовуємо. Збирання даних найбільш важливим є для того, щоб краще готувати військових.

Найкраще, що ми можемо зробити, це сконцентруватися на бійцях, а не на медиках. Треба надати кожному солдатові базові інструменти та навички з першої допомоги.

У 2009 році Рада захисту США запровадила меморандум, де згадувалося, що ТССС підготовка має надаватися всім керівникам, солдатам, усьому медичному персоналу.

Дуже часто трапляється, коли першим вбивають медика. Ми навчили кожного рейнджера та надали обладнання. Це дозволило виконувати їм значно складні операції. Рівень смертності значно зменшився.

Багато з цих рейнджерів померли, якби вони чекали на медика, щоб він наклав їм турнікет.

Для мене гордістю є те, що я навчаю інших, як вони можуть рятувати себе. Більшість випадків, коли я діставався до поранених, вони вже самі накладали собі турнікет та застосовували інше спорядження.

Вони це все робили, щоб врятувати своє життя. Я лише заповнював документи, давав знеболювальне, бо я міг мати сильніші засоби, та супроводжував їх далі.


P.S. За тиждень після виступу Рікардо Флореса-Артоли ми зустрілися з заступником начальника головного військового госпіталю у Києві Олександром Лашином.

Військовий госпіталь досі зберігає інформацію про поранених на паперових носіях. Програма електронного збору даних “Е-здоров’я” наразі лише в розробці. І невідомо коли почне працювати, адже фінансується лише внесками приватних осіб.

PATRIOT DEFENCE: ENLIGHTENMENT THROUGH MEDICINE • A HUMANITARIAN INITIATIVE OF THE UKRAINIAN WORLD CONGRESS
X