укр eng

Як готують рятувальників спеціального призначення

 

19-22 грудня бійці пошуково-рятувальної служби повітряних сил пройшли курс бійця-рятувальника. Нашим інструкторам завжди приємно працювати з колективом, який намагається отримати максимум знань і навичок з курсу, і вдвічі приємніше, коли до навчання тягнуться не лише бійці, але й командири. Як розповідають про навчання в газеті Народна Армія" читайте у репортажі Юрія Ігната.

Рятувальні парашутно-десантні групи спецпризначенців вчаться діяти і на передовій, і в тилу ворога

— Розрив міни, поранення правої ноги! Усі попадали на землю! У вас одна хвилина до наступного артудару, — прокричав інструктор, і група спецпризначенців завовтузилась на дорозі. — А чого це ми на дорозі розляглися? Бігом, поскакали в кущі! Куди на двох, на одній нозі!

Невгамовний інструктор немов знущається із цих хлопців — військовослужбовців рятувальних парашутно-десантних груп спеціального призначення. Але вони самі попросили провести заняття, максимально наближене до реальної бойової обстановки.

Усе відбувалося на базі розформованої і Богом забутої військової частини в лісі на Вінниччині. Спартанські умови — це саме те, що потрібно.

Кожен рятувальник має володіти базовим багажем знань із тактичної медицини. У цьому переконані в Центрі управління пошуково-рятувальним забезпеченням ЗС України (ЦУПРЗ).

Керував процесом підготовки рятувальників-спецпризначенців досвідчений інструктор Дмитро Поплавський. Під час Революції Гідності він був керівником групи швидкого реагування Червоного Хреста на майдані Незалежності. У найгарячіші моменти разом зі своєю командою виносив поранених.

Із початку війни на Сході України він навчає військових першої медичної допомоги на полі бою. Служив добровольцем на фронті. Надавав першу допомогу пораненим та евакуював постраждалих у Волновасі після обстрілу бойовиками рейсового автобусу 13 січня 2015 року. До війни займався парашутним спортом і працював в Асоціації параспорту. Твердо переконаний, що «кров однакова у всіх».

Рятувальні парашутно-десантні групи спеціального призначення створено під час особливого періоду, коли на початку АТО Повітряні Сили та армійська авіація Сухопутних військ зазнали втрат, а вцілілі екіпажі витягав із тилу ворога армійський «спецназ». Тоді керівництво вирішило на базі згаданого центру створити такі підрозділи. І тепер спецпризначенці-рятувальники практикуються не тільки виживати в екстремальних умовах, а й надавати першу медичну допомогу на полі бою, де від швидкості рішень залежить життя.

…Того дня навчання з бійцями парашутно-десантних груп проводили фахівці з громадської організації «Захист патріотів». Її досвідчені інструктори — безкоштовно проводять у Збройних Силах такі заняття.

Напередодні домовились по телефону, приїхали! Усе швидко, без зайвої бюрократичної тяганини. І почалося!

Пробіжка лісом на виснаження, інструктаж, а потім під розриви піротехніки та димові завіси робота на час. У цьому разі час — це життя. Інструктори моделювали різні ситуації: поранення різних ступенів важкості, евакуація поранених під щільним ворожим обстрілом тощо. Допомогу надавали як сучасним обладнанням із тактичної медицини, так і підручними засобами.

Особливо хлопці запам’ятають заняття з протидії гіпотермії. Про нього нікого не попередили, тож опинитись в одних трусах на морозі посеред лісу ніхто не сподівався. Їх змусили посидіти, полежати, покачатись по снігу, словом, мерзнути протягом півгодини. А потім — правильно й швидко зігрітися, навіть без одягу. Те, що результату було досягнуто, військовослужбовці зрозуміли наступного дня: ніхто не застудився, бо зробили все правильно. Як пояснюють інструктори, коли значна втрата крові, організм сам по собі охолоджується, а холодної пори це охолодження може бути критичним для життя.

— Найбільше я запам’ятав крапельницю, — розповідає один із військовослужбовців на ім’я Андрій. — Признаюся, проколоти вену людині вперше в житті психологічно важко. Нас розділили на дві групи: одні кололи, інші виконували роль постраждалих. Потім помінялися. Хтось тремтячими руками, хтось і не з першого разу, але крапельниці таки поставили. Хто впорався найкраще, закріпив цю практику під час руху в «санітарці».

Заняття проходило в повному бойовому спорядженні. Рятувальники-спецпризначенці здобули безцінний практичний досвід.

Автор: Юрій Ігнат
Оригіналhttp://na.mil.gov.ua/43894-yak-gotuyut-ryatuvalnykiv-spetsialnogo-pryznachennya

PATRIOT DEFENCE: ENLIGHTENMENT THROUGH MEDICINE • A HUMANITARIAN INITIATIVE OF THE UKRAINIAN WORLD CONGRESS
X