Що впливає на рівень імунізації в Україні? | Захист Патріотів

Photo by Hyttalo Souza on Unsplash

Що впливає на рівень імунізації в Україні?

Iз набуттям незалежності Україна успадкувала розхитану систему охорони здоров’я совєцького зразка, яка тягарем лягла на її громадян. Система Семашка, що обіцяє безкоштовну медичну допомогу для всіх, перетворилася на узурповану державою систему, побудовану на корупції, хабарях, відкатах, змові, протеже та кумівстві (Schipperges et al., 2017). Величезний вплив фармацевтичної індустрії, який існував донедавна, ясно демонструє, що за такої моделі отримання вигоди превалює над лікуванням пацієнта. Ця глибоко вкорінена проблема проявляється на всіх рівнях, починаючи з низької якості медичної освіти, корупції в лікарнях та аптеках, і закінчуючи корупцією в уряді та засобах масової інформації. Із совєцьких часів усі ці роки нехтування та корупції призвели до дуже важкого процесу реформ, який розпочався лише у 2016 році.

У межах цього процесу реформ одним із головних питань, з яким стикається уряд, є поліпшення системи громадського здоров’я, що значною мірою залежить від забезпечення високих показників вакцинації. Саме низький рівень вакцинації в останні роки призвів до зростання кількості спалахів кору в Україні (Bachmaha, 2019). Згодом у 2018 році в Європі втричі збільшилася кількість хворих на кір, що, як стверджується, було викликано епідемією в Україні (Wadman, 2019). Такі епідемії, спричинені низькими показниками вакцинації, виходять за рамки турботи про збереження здорового населення, оскільки призводять до економічних втрат, і що важливіше, до збільшення дитячої смертності як всередині, так і за межами країни відповідальної за спалах.

Щоби зрозуміти, чому зараз ми маємо справу з цією епідемією, потрібно зробити аналіз історичного контексту та наявного стану галузі охорони здоров’я в Україні. Зокрема важливо враховувати три основні причини низьких показників імунізації:

  • лікарі не мають належної підготовки з імунізації;

  • більшість інформації надається через ЗМІ, які є дуже корумпованими та заангажованими;

  • батьки не довіряють системі охорони здоров’я щодо того, що є кращим для їхніх дітей.

У системі, де немає до кого звернутися за порадою, хто б викликав довіру, занадто легко спрямовувати думки в неправильному напрямку. Щоби краще зрозуміти, чому ці фактори домінують у наявній проблемі вакцинації, треба спочатку зрозуміти, наскільки важливим залишається вплив історії України на колективну свідомість. Також слід враховувати те, що Україна зараз перебуває в стані війни зі своїм сусідом.

 

Історичний контекст

У совєцькій Україні (до 1991 року) політика імунізації виправдовувалася засадами постсталінського соціалізму, зосередженому на збереженні трудових ресурсів. У той час вплив уряду на населення відбувався шляхом проведення примусових кампаній (Hoch, 1997). За совєцьких часів уряд встановив суворий нагляд над усіма аспектами життя суспільства, контролюючи доступну для громадськості, зокрема для лікарів і державних експертів, інформацію. Вона часто була примусовою, позбавленою наукових доказів і спрямованою на дотримання населенням статусу-кво. Тому з часів незалежності між урядом і населенням збереглися напружені відносини. Перед людьми постало питання, кому довіряти ─ уряду чи медіа, які критикували все й кожного. Але не тільки це нашкодило Україні. Порушена система комунікації та глибоко вкорінена в сектор охорони здоров’я корупція негативно вплинули на охоплення вакцинацією.

Існує два популярних варіанти підвищення показників вакцинації ─ закріплення такого обов’язку в законі та вплив на громадську думку. Щодо першого варіанту важливо зазначити, що незалежно від прийнятих законів, у корумпованій системі завжди існує спосіб їх обійти. Відповідно до Глобальної програми безпеки охорони здоров’я (GHSA), сьогодні вакцинація в Україні є добровільною. Це суперечить статті 15 «Запобігання інфекційним захворюванням у дитячих закладах» Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», де вказано, що лише вакциновані діти можуть відвідувати державні школи або брати участь у інших інституційних заходах (Global Health Security Agenda, 2015). У доповіді GHSA зазначається, що вимоги закону не можуть бути застосовані в повному обсязі. В Україні існує великий ринок фальшивих довідок про імунізацію, і в деяких випадках простіше отримати таку довідку, ніж зробити щеплення (Bachmaha, 2019). Тому примусове застосування статті 15 до батьків, які виступають проти вакцинації, лише призведе до подальшої корупції в секторі охорони здоров’я.

Альтернативою методу правового впливу для поліпшення показників імунізації є забезпечення автономності вакцинації у сфері охорони здоров’я (Kieslich, 2018), поєднане з проведенням інформаційних кампаній для широкого оповіщення громадськості. Через те, що всі рівні системи охорони здоров’я розхитані корупцією, дезінформацією та безвідповідальністю, зацікавлені сторони, які отримують найбільшу вигоду від низьких показників вакцинації, можуть маніпулювати системою на свою користь, стимулюючи скептицизм, раніше описаний у міжнародних ЗМІ. Ця «поширена [корупція і] залежність від неофіційних виплат і правове поле, на яке важко впливати, створили ідеальні умови для катастрофічно низького рівня імунізації в Україні» (Bachmaha, 2019). Важливо зазначити, що таке падіння рівня вакцинації не простий збіг, а результат багаторічного нехтування безпекою населення, яка не була головним пріоритетом уряду.

На рис. 1 (нижче), з глобального звіту Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) за 2018 рік щодо ролі вакцинації в запобіганні захворюванням, показано, що за останнє десятиліття показники імунізації в Україні суттєво знизилися (до 2017 року, коли вони знову почали зростати). Червоним кольором позначені роки з показниками меншими, ніж 60 % для вакцин, що містять кір (MCV 1 і 2), а рожевим ─ для всіх інших вакцин. Результати показують, що з 2010 року спостерігається суттєве падіння рівня вакцинації, який лише нещодавно (у 2017/2018 роках) почав наближатися до показників понад 80 %. Ці результати йдуть пліч-о-пліч із посиленням корупції в секторі охорони здоров’я та великою, постійно зростаючою корупцією та дезінформацією в ЗМІ. Крім того, значний стрибок із 31 % до 84 % охоплення між 2016 та 2017 роками для MCV2 показує, що робити вакцинацію чи ні ─ це не лише вибір однієї сім’ї, яка змінює свою думку, але й фактор, який впливає на рішення всього населення.

Що впливає на рівень імунізації в Україні?
Рисунок 1. Захворювання, яких можна запобігти шляхом вакцинації: система моніторингу. Глобальне резюме 2019 року. Передруковано з: WHO. World Health Organization. (2019). WHO | Immunization Country Profile. Джерело: http://apps.who.int/immunization_monitoring/globalsummary/coverages?c=UKR © World Health Organization 2019.

 

Вплив засобів масової інформації

З огляду на думку населення, в українському уряді існує високий рівень корупції (рис. 2), а більшість повідомлень, які надходять безпосередньо від уряду, викликають велику зневагу та недовіру. Приблизно 58 % населення у 2015 році вважали систему охорони здоров’я корумпованою (рис. 2). Оскільки недовіра людей до інформації від уряду та системи охорони здоров’я зменшується, що надає ЗМІ більше можливостей активніше впливати на думки українців. Тому вплив засобів масової інформації та соціальних медіа на рішення, які приймає населення, зростає. Хоча відомо, що головні українські телеканали та газети належать олігархам, їхня роль залишається значною, особливо в невеликих містах і селах, та серед старшого покоління. Зі значним контролем олігархів над усією інформацією та ключовими повідомленнями в мас-медіа, можна побачити, що «інтереси корумпованих фармацевтичних компаній мають тісний зв’язок, а іноді й контролюючий вплив на ключові ЗМІ, що призводить до поширення неправдивої та скандальної риторики щодо вакцин, і свідомо заплутує як працівників охорони здоров’я, так і громадськість» (Twigg, 2016). Крім того, навіть та частина населення, яка розуміє, що таким ЗМІ не слід довіряти, і шукає новини та інформацію в соціальних медіа, також піддається маніпуляціям. Ця частина населення, переважно молодь, не усвідомлює, що «соціальні медіа та проплачені підставними компаніями інтернет-тролі регулярно поширюють чутки про можливу токсичність вакцини, існування конспіраційних теорій, що маскує «правду» про те, що взагалі не було спалаху поліомієліту, і про диявольську міжнародну змову, на якій ґрунтується вся історія спалаху» (Twigg, 2016).

У дослідженні, опублікованому Американською асоціацією громадського здоров’я у вересні 2018 року, наведені докази того, що «у порівнянні зі звичайними користувачами російські тролі, спеціалізовані боти й так звані «контент-забруднювачі» публікували твіти про вакцинацію з більшою частотою. У той час, як «контент-забруднювачі» публікували більше матеріалів, спрямованих проти вакцинації, російські тролі гіперболізували думки обох сторін. Аналіз хештегів російських тролів продемонстрував той факт, що їхні повідомлення були більш політизованими і сприяли ідейним розбіжностям» (Broniatowski et al., 2018).

Дослідження проводилося з липня 2014 року до вересня 2017 року під час другого значного спаду щеплень вакцинами проти кору (MCV).

Що впливає на рівень імунізації в Україні?
Рисунок 2. Розповсюдження корупції. Передруковано з: Kiev International Institute of Sociology. (2015). Corruption in Ukraine: Comparative Analysis of National Surveys: 2007, 2009, 2011 and 2015. Kyiv. Джерело: https://kiis.com.ua/materials/pr/20161602_corrupt, p.33.

 

Освіта лікарів

На тлі корупції та фінансової вигоди, які лежать в основі більшості проблем у секторі охорони здоров’я, освіта лікарів є важливим фактором, який часто не враховується. За радянських часів вакцинація супроводжувалася значною кількістю дезінформації і великими списками протипоказань для дітей. Ця інформація наводилася на вкладці в упаковці з вакциною, а також викладалася педіатрам як рекомендовані стандарти з імунізації. У 1980-х роках у СРСР педіатри не мали доступу до нових досліджень, а навчальні плани та рекомендації не оновлювалися за останніми даними щодо вакцинації (Tatochenko and Mitjushin, 2000). На жаль, проблема невідповідної системи медичної освіти в Україні почала вирішуватися лише у світлі реформи, що зараз реалізується. Але й дотепер багато медичних навчальних закладів в Україні значною мірою використовують старі російські підручники, які рідко доповнюються оновленими дослідженнями та матеріалами англійською мовою, що описують важливість вакцинації.

Шокуючий вплив такої застарілої системи чітко продемонстровано в дослідженні, проведеному Браунським університетом, яке показує, що майже 30 % студентів-медиків (одного з провідних медичних університетів України) вважають, що «для дитини краще отримати імунітет у результаті хвороби, ніж вакцинації. Крім того, майже 60 %… повідомили, що вважають вакцини можливою причиною аутизму» (Bachmaha, 2019). Такі переконання, безсумнівно, впливають на батьків, які приводять дитину до педіатра і звертаються за рекомендаціями. Таким чином, незадовільна система освіти створює проблему як для пацієнтів, так і для батьків щодо того, чи довіряти своїм лікарям, і якщо ні, то де знаходити достовірну інформацію.

 

Вакцинація та економіка

Безсумнівно, спалахи, епідемії та пандемії не тільки негативно впливають на суспільство із соціальної точки зору, але й мають численні економічні наслідки. Міжнародний валютний фонд (МВФ) вважає, що ключовою економічною проблемою під час епідемії є додаткові видатки уряду. Це означає, що ресурси з державного бюджету виділені на інші необхідні медичні послуги спрямовуються на подолання спалаху. Але існує багато особистих витрат, які у зв’язку з лікувальним процесом несуть батьки, оскільки проводять більше часу з дітьми, ніж на роботі, витрачаючи більше коштів на ліки, транспорт і т. ін. Крім того, як зазначають у Центрах із контролю та профілактики захворювань (CDC), спалахи часто призводять до зниження продуктивності суспільства в зонах ризику через закриття шкіл та громадських зон, дестабілізацію на ринках, політичних структурах, втрату безперервності технологічних процесів та безперешкодності торгівлі (Advancing The Global Health Security Agenda: CDC Achievements & Impact, 2019). Щоби повністю зрозуміти величезний вплив на економіку країни, необхідно звернути увагу не тільки на внутрішні витрати та зниження економічного зростання, а й на ринок загалом, зокрема на потенційні втрати у сферах торгівлі, туризму та подорожей (The Economic Risks and Impacts of Epidemics, 2019). Ці негативні наслідки не тільки залишаються проблемою для країни спалаху. Вони поширюються на країни-сусіди, оскільки ми живемо в «епоху швидких глобальних змін», що характеризуються «значною мобільністю людей, розширенням транспортних послуг та міжнародних подорожей, і тіснішим зв’язком між мегаполісами» (Managing epidemics, 2018).

Наведений нижче графік демонструє вплив вакцинації та її важливу роль в економіці, та показує «переваги для економічної та соціальної сфер завдяки щорічному заощадженню витрат на лікування хвороб та попередженню смертей, завдяки вакцинації проти 10 хвороб, у 73 країнах із низьким і середнім рівнем доходу за підтримки Глобального альянсу з вакцин та імунізації (GAVI), 2001–2020 рр.» (Ozawa et al., 2019).

Що впливає на рівень імунізації в Україні?
Рисунок 3. Доходи в економічній та соціальній сферах; кошти, що відволікаються на хвороби; та кількість смертей, попереджених завдяки вакцинації проти 10 хвороб, у 73 країнах із низьким і середнім рівнем доходу за підтримки GAVI, 2001–2020 рр. Передруковано з: WHO, Walker, D., Stack, M. L., Franklin, H., Ozawa, S., Walker, N., Li, M.,… Sweet, S. (2017). Estimated economic impact of vaccinations in 73 low- and middle-income countries, 2001–2020. Bulletin of the World Health Organization. https://doi.org/10.2471/b

Забезпечення стійкого охоплення вакцинацією в Україні є проблемою колективних дій, якою не можна нехтувати. Низький рівень імунізації впливає не тільки на економіку та здоров’я всередині країни. Завдяки своєму географічному положенню Україна несе відповідальність за запобігання епідемії, що може поширитися за її межі, і в Європу.

 

Поточні спалахи та загроза громадському здоров’ю в Україні

Історично Україна є пострадянською країною, тому легше зрозуміти, чому однією кампанією за вакцинацію не можна вирішити таку критичну проблему, що впливає на охорону здоров’я, безпеку та економічний ринок України та її сусідів. Із 1996 року в Україні існує національна програма імунізації, але лише в останні роки охоплення щепленнями різко скоротилося. Дослідження показують, що низькі показники вакцинації прямо корелюють зі спалахами кору (World Health Organization, 2018). Достеменно невідомо, чому рівень імунізації був настільки низьким, що призвів до нинішньої епідемії кору або спалаху поліомієліту у 2015 році, але через низькі показники міжнародні організації, такі як ВООЗ, заздалегідь попереджають про можливі спалахи (Managing epidemics, 2018). Змінаставлення громадськості до щеплень є нелегким завданням. Глобальна оцінка безпеки охорони здоров’я України у 2015 році показала, що «існує брак громадської довіри до медичних працівників як джерела інформації про імунізацію. Тому населення не до кінця усвідомлює важливість імунізації як соціальної відповідальності. Протягом останніх 10–15 років засоби масової інформації розповсюджували неправдиві відомості про щеплення, що посилювало антивакційні настрої» (Global Health Security Agenda, 2015). Зараз ми бачимо наслідки цього.Отже, ми розуміємо проблему, нам відоме рішення, але залишається питання: як знову відмовитися від цього шляху, особливо в той час, коли спалахи поширюються світом, зокрема в таких розвинених країнах, як США.

Вакцинація в Україні не завжди була проблемою, вона стала такою під впливом масових антивакційних кампаній останніх років, які підривають систему охорони здоров’я в країні та за її межами. На діаграмі, опублікованій Міжнародним дитячим фондом ЮНІСЕФ (рис. 4), показано зміну в охопленні вакцинацією від кору (MCV) в Україні з 1990 до 2016 рік.

Що впливає на рівень імунізації в Україні?
Рисунок 4. Зареєстровані випадки захворювання на кір та охоплення вакцинацією MCV. Передруковано з: UNICEF, Regional Office for Europe and Central Asia Country Profiles for Immunization. (2018). Джерело: https://www.unicef.org/eca/sites/unicef.org.eca/files/ECARO Country Profiles v1.05b.pdf, p.60

Графік показує різке зниження охоплення щепленням проти кору у 2008 році, а також іншу спадну фазу у 2015 році. Саме як наслідок цих спадів виникли останні спалахи. Зокрема, враховуючи ситуацію у 2008 році, тенденції можуть бути пов’язані зі значною втратою довіри серед батьків, викликаною смертю 17-річного хлопця за день після щеплення від кору, через непов’язану з ним причину (Wadman, 2019). Цей приклад вказує на безсумнівний взаємозв’язок між медіапублікаціями та показниками вакцинації.

Унаслідок таких спадних періодів у вакцинації, за повідомленням Центру громадського здоров’я МОЗ України (ЦГЗ України), з початку 2019 року станом на 7 березня в Україні зареєстровано 495 спалахів інфекційних захворювань, порівняно з 141 спалахом, зареєстрованим за той самий період у 2018 році. Від 495 спалахів постраждало 3082 людини, у тому числі 2614 дітей. Серед цих 495 зареєстрованих спалахів на кір припадає 477 випадків, на гостру кишкову інфекцію й ротавірусний ентерит — 6 (на кожний), на вирус гепатита А (ВГА) — 4 і на сальмонельоз — 2 («Поширеність кору в Україні», 2019). За даними ЦГЗ, в Україні збільшилося охоплення імунізацією від кору, епідемічного паротиту та краснухи. Станом на 1 січня 2019 року охоплення дітей 1-річного віку перевищує 90 % (див. рис. 5). Але саме спалахсплеск кору в Україні за останні пару років, як повідомляється, призвів до збільшення в три рази захворювань у Європі (Wadman, 2019). На карті ВООЗ захворювань на кір у період із січня до грудня 2018 р. виділені найвищі показники випадків кору в Європі (див. рис. 6), де Україна майже вдвічі випереджає країну, яка займає друге місце.

Що впливає на рівень імунізації в Україні?
Рисунок 5. Охоплення щепленням станом на 01.01.2019: Кір. Паротит. Краснуха. Діти віком 1 рік. Передруковано з: Центр громадського здоров’я України. (2019). Center of Public Health of MOH Ukraine. (2019). Охоплення щепленнями | Центр громадського здоров’я. Отримано 4 липня 2019 р. з: https://phc.org.ua/kontrol-zakhvoryuvan/imunizaciya/okhoplennya-scheplennyami

Що впливає на рівень імунізації в Україні?
Рисунок 6. Карта показників захворювання на кір у Європі на 1 млн осіб (дані на 1 лютого 2019 р.) WHO EpiData No. 1/2019, January 2018 — December 2018. (2019). Джерело: http://www.euro.who.int/__data/assets/pdf_file/0004/394060/2019_01_Epi_Data_EN_Jan-Dec-2018.pdf?ua=1

 

Потреба приймати рішення

Якщо Україна має намір рухатися в напрямку кращого майбутнього в Європейському Союзі, їй слід розглянути потрібні дії, які дозволять відмовитися від корумпованого та слабкого управління, яке залишилося від Радянського Союзу. Український уряд повинен приймати рішення, які є соціально відповідальними й не наражають на небезпеку й економічні проблеми як власну країну, так і решту Європи. Дуже важливо, щоб Україна виконувала всі свої зобов’язання в рамках Угоди про асоціацію з ЄС, запроваджуючи ефективні методи в галузі охорони здоров’я, а також в управлінських рішеннях загалом.

Україна все ще має подолати довгий шлях для досягнення своїх цілей щодо вступу до ЄС. Опитування, проведене для проектного офісу Національної ради реформ, показує, що 74 % українців вважають, що в останні роки не відбулося жодних змін у напрямку реформи охорони здоров’я («Національна рада реформ», 2019). Такий низький рівень підтримки уряду показує, що населення все ще має недовіру до всього сектору охорони здоров’я. Незважаючи на громадську думку, уряд рухається вперед, готуючи дорожні карти, плани та стратегії для покращення програми імунізації в Україні. Численні кампанії, підтримані Міністерством охорони здоров’я, ЮНІСЕФ, ВООЗ, неурядовими організаціями та іншими зацікавленими сторонами, активно беруть участь у забезпеченні того, щоб ані Україна, ані європейський регіон у майбутньому не стикалися зі схожими епідеміями. Однак занепокоєння щодо майбутнього залишається, оскільки протягом останнього десятиліття рівень вакцинації різко коливався. Тому не можна бути впевненими в тому, чи буде в подальшому зберігатися така тенденція нестабільності.

Враховуючи унікальні фактори, які вплинули на дуже низькі показники імунізації в Україні, очевидною є неможливість простого припущення того, що існує ідеальне рішення, яке раптом змінить ментальність усіх українців, або виникне план, який забезпечить стабільність. Але важливою є рекомендація «приділяти більше уваги індивідуальним причинам батьків, чому вони вагаються щодо вакцинації», і які кроки необхідні для «розробки стратегій, придатних для розв’язання проблеми» (Kieslich, 2018). Стратегія вакцинації в Україні має виходити за межі якихось буклетів, вона повинна виховувати фахівців з охорони здоров’я, вчителів та батьків, а також встановлювати бар’єри для зменшення корупції та ослаблення кампанії проти вакцинації, викриваючи справжні наміри такої пропаганди.

 

Висновок

Україні необхідно продовжувати нарощувати зусилля для забезпечення того, щоб уникнути повторення нинішнього спалаху кору. Загроза безпеці зростає, коли внаслідок такого спалаху помирають діти. Приголомшує те, що у 2019 році ми все ще продовжуємо стикатися з проблемою цієї епідемії, хоча кір повністю запобігається двома дозами вакцини MMR (Holt, 2013).

Із численними досягненнями у сфері охорони здоров’я в усьому світі, спалахи, які можна запобігти вакцинацією, здається, мали би залишитися в минулому. Але коли ми розглядаємо наявний спалах кору в Україні, Європі та Сполучених Штатах, стає зрозумілим, що епідемія, яка вважалася малоймовірною лише кілька років тому, може розповсюдитись, завдаючи шкоди цілому регіону. Низький рівень вакцинації шкодить здоров’ю нації та економіці. У сучасному суспільстві всі повинні знати про наслідки, питання імунізації має стосуватися всіх громадян і всіх народів, оскільки кордони стають більш відкритими й поширення захворювань швидшає.



Список використаних джерел

«Advancing the Global Health Security Agenda: CDC Achievements & Impact». 2019. Centers For Disease Control And Prevention. https://www.cdc.gov/globalhealth/security/ghsareport/index.html.

Bachmaha, Mariya. 2019. «Vaccination Crisis In Ukraine: Its Origins And Consequences». Krytyka.Com. https://krytyka.com/en/ukraines-public-health-challenge/articles/vaccination-crisis-ukraine-its-origins-and-consequences#footnote39_oobw86l.

Broniatowski, David A., Amelia M. Jamison, SiHua Qi, Lulwah AlKulaib, Tao Chen, Adrian Benton, Sandra C. Quinn, and Mark Dredze. 2018. «Weaponized Health Communication: Twitter Bots And Russian Trolls Amplify the Vaccine Debate». American Journal Of Public Health 108 (10): 1378–1384. doi:10.2105/ajph.2018.304567.

Centre of Public Health of MOH Ukraine. (2019). Охоплення щепленнями | Центр громадського здоров’я. Retrieved July 4, 2019, from https://phc.org.ua/kontrol-zakhvoryuvan/imunizaciya/okhoplennya-scheplennyami

«Data On Measles Prevalence». 2019. Phc.Org.Ua. https://phc.org.ua/pages/diseases/other_social_diseases/operational-data-on-outbreaks-of-infectious-diseases-in-ukraine-for-the-last-week.

Global Health Security Agenda. 2015. «GHSA External Country Assessment Of Ukraine». Kyiv: Global Health Security Agenda. https://stm.fi/documents/1271139/1356256/GHSA+Ukraine+Assesement+2016/711d4487–572b-44f6-bbdf-81d321de923f.

Holt, Ed. 2013. «Ukraine At Risk Of Polio Outbreak». The Lancet 381 (9885): 2244. doi:10.1016/s0140–6736(13)61469–5.

Kieslich, Katharina. 2018. «Addressing Vaccination Hesitancy In Europe: A Case Study In State–Society Relations». European Journal Of Public Health 28 (suppl_3): 30–33. doi:10.1093/eurpub/cky155.

Kiev International Institute of Sociology. (2015). Corruption in Ukraine: Comparative Analysis of National Surveys: 2007, 2009, 2011 and 2015. Kyiv. Retrieved from https://kiis.com.ua/materials/pr/20161602_corruption/Corruption in Ukraine 2015 ENG.pdf

L. Hoch, Steven. 1997. «The Social Consequences of Soviet Immunization Policies, 1945–1980». The National Council for Eurasian and East European Research. Washington, D.C.: University of Iowa. https://www.ucis.pitt.edu/nceeer/1997–812–03g-Hoch.pdf.

Managing epidemics: key facts about major deadly diseases. Geneva: World Health Organization; 2018. Licence: CC BY-NC-SA 3.0 IGO.

«National Council Reform | Implementing Reforms». 2019. Reforms.In.Ua. http://reforms.in.ua/en.

Ozawa, Sachiko, Samantha Clark, Allison Portnoy, Simrun Grewal, Meghan L Stack, Anushua Sinha, and Andrew Mirelman et al. 2019. «Estimated Economic Impact Of Vaccinations In 73 Low- And Middle-Income Countries, 2001–2020."

Regional Office for Europe and Central Asia Country Profiles for Immunization. (2018). Retrieved from https://www.unicef.org/eca/sites/unicef.org.eca/files/ECARO Country Profiles v1.05b.pdf

Schipperges, Julia, Milena Pavlova, Tetiana Stepurko, Paul Vincke, and Wim Groot. 2017. «Evidence On Corruption In Public Procurements In Healthcare And The Implications For Policy». The Informal Economy In Global Perspective, 293–317. doi:10.1007/978–3–319–40931–3_16.

Tatochenko, Vladimir, and I. L. Mitjushin. 2000. «Contraindications To Vaccination In The Russian Federation». The Journal Of Infectious Diseases 181 (s1): S228-S231. doi:10.1086/315567.

«The Economic Risks And Impacts Of Epidemics — IMF F&D Magazine — June 2018 | Volume 55 | Number 2». 2019. Imf.Org. https://www.imf.org/external/pubs/ft/fandd/2018/06/economic-risks-and-impacts-of-epidemics/bloom.htm.

Twigg, Juduyth. 2016. «Polio In Ukraine». Washington, DC: Center for Strategic and International Studies. https://csis-prod.s3.amazonaws.com/s3fs-public/publication/160329_Twigg_PolioUkraine_Web.pdf.

Wadman, Meredith. 2019. «Measles Cases Have Tripled In Europe, Fueled By Ukrainian Outbreak». Science. doi:10.1126/science.aaw9903.

Walker, D., Stack, M. L., Franklin, H., Ozawa, S., Walker, N., Li, M.,… Sweet, S. (2017). Estimated economic impact of vaccinations in 73 low- and middle-income countries, 2001–2020. Bulletin of the World Health Organization. https://doi.org/10.2471/blt.16.178475

World Health Organization. (2018). Measles cases spike globally due to gaps in vaccination coverage. Retrieved from https://www.who.int/news-room/detail/29–11–2018-measles-cases-spike-globally-due-to-gaps-in-vaccination-coverage

World Health Organization. (2019). WHO | Immunization Country Profile. World Health Organization. Retrieved from http://apps.who.int/immunization_monitoring/globalsummary/coverages?c=UKR

WHO EpiData No. 1/2019, January 2018 — December 2018. (2019). Retrieved from http://www.euro.who.int/__data/assets/pdf_file/0004/394060/2019_01_Epi_Data_EN_Jan-Dec-2018.pdf?ua=1

Читай далі