РеаніМетро: місія врятувати життя | Захист Патріотів

Фото: РеаніМетро

РеаніМетро: місія врятувати життя

У 2018 році київським метрополітеном скористалося близько 500 млн пасажирів. Це майже 12 населень України та понад 6% населення світу. Місце скупчення такої кількості людей вимагає особливої безпеки — у метрополітені потрібно дбати не лише про уникнення травматичних ситуацій, але і про життя та здоров’я кожного пасажира. Ви запитаєте, чому ж працівники метрополітену не завжди можуть надати допомогу людині, якій стало зле чи яка знепритомніла? Цього немає в їхніх посадових інструкціях.

Метрополітен посилається на статтю 12 Закону України «Про екстрену медичну допомогу», у якій особами, що зобов’язані надавати медичну допомогу людині в невідкладному стані, є рятувальники аварійно-рятувальних служб, працівники державної пожежної служби, поліцейські, фармацевтичні працівники, провідники пасажирських вагонів, бортпровідники та інші особи, які не мають медичної освіти, але за службовими обов’язками мають володіти навичками надання першої допомоги.

І якщо в законі не написано «ПРАЦІВНИКИ МЕТРОПОЛІТЕНУ», то навіщо прописувати в посадовій інструкції зайві обов’язки? Бо ж чим менше відповідальності, тим менше проблем. Типовий радянський підхід.

Але є одне АЛЕ. Робота в службі руху метрополітену, його рухомого складу, на колії, на топливних спорудах, сигналізації та зв'язку, а також робота при будівництві та ремонті належать до переліку робіт із підвищеною небезпекою. У Законі України «Про охорону праці» йдеться, що працівники, зайняті на роботах із підвищеною небезпекою, повинні володіти навичками надання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків. Про це має говорити і здоровий глузд: якщо протягом тривалого часу ти знаходишся в місці, куди медикам складно потрапити і якщо врахувати, що швидка допомога їде 10 хвилин, мусиш вміти врятувати життя.

 

Об’єднатися заради безпеки

Марія Назарова — військовий медик. Дівчина займається екстреною медичною допомогою понад п’ять років. За плечима — медична служба Майдану, навчання з тактичної медицини для військових, поліцейських та цивільних.

Фото Марії з Facebook

«Коли людина починає займатися медичною допомогою, у неї з’являється відчуття абсолютної небезпеки всюди. Вона нарешті розуміє, що швидка не приїжджає швидко, що є стани, які треба зупинити до її приїзду, є ситуації, коли навіть найкращий догляд у лікарні не замінить першої допомоги. Крім того, починаєш розуміти, що люди навколо абсолютно не зацікавлені в тому, щоби ти вижив. З’являється синдром, коли ти хочеш зробити середовище безпечним».

Сьогодні метою дівчини є створити безпечний простір у київському метро: обладнати всі станції автоматичними зовнішніми дефібриляторами (АЗД), забезпечити їх оновленими аптечками та навчити працівників метрополітену надавати першу допомогу.

Протягом кількох останніх років Марія з друзями спробували всі можливі способи впливу громадянського суспільства на цю ситуацію. Активісти писали звернення, зустрічалися з депутатами КМДА й навіть створили дві петиції, які набрали необхідну кількість голосів. Офіційні відповіді на петиції — встановлення АЗД та навчання працівників метрополітену ПМД є недоцільним.

«Ми випробували всі ці речі, і я згадала про громадський бюджет Києва. Разом із друзями виникла ідея подати 52 проекти. Після дедлайну, коли проекти пішли на експертизу, виявилося, що є ще двоє людей, які подавали проекти по дефібриляторах. Ми скооперувалися з ними під ініціативу РеаніМетро.

Сьогодні РеаніМетро — це об'єднання активістів із Захисту Патріотів, Національного університету «Київський політехнічний інститут», Червоного Хреста України, MotoHelp, Центру Спеціальної Підготовки, 44 навчального Центру, UNIT, Easy Practice, TacCat First Aid, загонів швидкого реагування Червоного Хреста України, інших організацій та просто громадяни. Долучитися до команди може кожен охочий.

Фото зі сторінки РеаніМетро в Facebook

І хоча ініціатива починалася з потреби обладнання станцій метрополітену АЗД, активісти насамперед ставлять перед собою мету поширення культури першої допомоги. Саме тому проекти є комплексними.

«Дефібрилятор — це крута штука, але це не панацея, і це лише один із засобів, яким треба користуватися. Перша допомога — це набагато складніше, ніж навчитися користуватися дефібриляторами, тому я наголошую, що нам потрібні не лише АЗД. У проекті прописаний перелік вмінь, які має мати кожен працівник метро. Це зупинка кровотечі, відновлення прохідності дихальних шляхів, дії при непритомності, інфаркті, інсульті, удавленні, ударі струмом та серцево-легенева реанімація з використанням АЗД», — каже Марія.

Проте активісти стикаються з опором із боку керівництва метрополітену. Вони не хочуть брати на себе додаткову відповідальність, оскільки це потребує додаткових зусиль: оновлення посадових інструкцій працівників, пошук навчальних програм, проведення тендерів та прописування технічних завдань.

«У нас із метро абсолютно протилежне бачення відповідальності і обов’язку. Я кажу: ви можете надавати екстрену допомогу, тому що це не заборонено законом. Вони кажуть — ні, ми хочемо, щоби закон нас зобов’язував. Вони думають, що якщо вони нічого не роблять, то відповідальності не несуть. «Агенти змін» зробили в метро плакати з Гусьом, і вони вважають себе прогресивними і класними. Але ви — грьобаний совок, якщо у вас є Гусь, але немає розуміння безпеки».

Ще однією болючою точкою метрополітену є аптечки, які знаходяться в кімнатах поліції та чергових по станції. До затвердженого ще в 1998 році переліку лікарських засобів, які мають бути в медичних аптечках пасажирських транспортних засобів, у тому числі й у метро, входять засоби для зупинки кровотечі, антисептичні засоби, знеболювальні та серцево-судинні препарати, термоковдри та навіть еластичні шини типу SAM SPLINT, які в Україні почали з’являтися лише з початком війни.

На думку Марії, норми є хорошими, навіть кращими, ніж очікувалося і потребують незначних змін. Однак проблема полягає в тому, що реальність не відповідає затвердженим нормам.

«Я була в кімнаті поліції метрополітену, попросила показати вміст аптечки. Вони відмовилися, оскільки потрібно знімати з аптечки пломбу, а потім — писати пояснювальну записку. На станції, де я була, поліція навіть не знала, що всередині в тій аптечці».

Марія Назарова бачить три шляхи обладнання метрополітену АЗД. Це громадський бюджет, петиції та Міністерство охорони здоров’я, яке модернізує законодавство. З 15 травня до 6 червня триватиме голосування за проекти громадського бюджету. У разі перемоги всіх проектів київський метрополітен стане безпечнішим уже наступного року, адже вони мають бути реалізованими обов’язково. Згідно з правилами громадського бюджету, усі технічні завдання мають погоджуватися з авторами проекту.

«Уявімо, що ми виграємо всі проекти. Після цього до 1 січня 2020 року проект чекатиме на реалізацію. Я очікую, що з червня й до 1 січня разом із метро та департаментом інфраструктури КМДА ми пропишемо технічні завдання для закупівлі тренінгів як послуг, закупівлі аптечок та АЗД, спроектуємо місця їх розміщення. Я готова написати все, що в моїй компетенції, крім тієї частини, де потрібно прокласти проводку для АЗД. Хочу, щоб 1 січня 2020 року ми вже публікували тендери і приступали безпосередньо до реалізації».

За попередніми підрахунками команди РеаніМетро, для перемоги всіх 52 проектів потрібно 30 тисяч унікальних голосів киян. Тому РеаніМетро шукає волонтерів, які готові розповідати про важливість безпечного метрополітену та допомагати киянам проголосувати за проекти.

Марія хоче, щоб у майбутньому обладнаними АЗД були не лише станції метрополітену, але всі виходи з них, підземні переходи та якомога більше громадських місць.

 

Інструкція: як підтримати проект РеаніМетро

Проголосувати за РеаніМетро на Громадському бюджеті Києва можна до 6 червня за посиланням: https://gb.kyivcity.gov.ua/. Для цього необхідно зареєструватися на сайті за допомогою системи Приват24, Електронного цифрового підпису або системи банкінгу НБУ. Процедура реєстрації є безпечною. Ви можете проголосувати за 5 проектів, тож оберіть пріоритетні для вас станції. Докладніше про перебіг голосування ви можете прочитати на сторінці РеаніМетро у Facebook.

 

Інші статті на тему:

      Київський метрополітен про першу допомогу і смерті на станціях

      Хочеш рятувати життя? Підтримай петицію про встановлення автоматичних дефібриляторів у метро!

      У будь-якій незрозумілій ситуації викликай швидку! Спойлер: ніт, це так не працює

      Як надавати першу медичну допомогу       

      • Як зупинити кровотечу?

Читай далі