«Хочу піти до психотерапевта». Чого чекати від терапії та якою вона буває | Захист Патріотів

Ілюстраторка: Іра Лисенко

«Хочу піти до психотерапевта». Чого чекати від терапії та якою вона буває

Психотерапія існує вже більше сотні років (якщо починати відлік від перших консультацій Фройда). За цей період у Європі та Америці психотерапія пройшла величезний шлях і якщо не стала обов’язковою частиною життя, то вже точно не вважається екзотикою. 

Нині для українців запис на психотерапію потроху стає все більш звичним явищем.

Важливим кроком на шляху до здорового «Я», безперечно, є вибір фахівця, якому ви зможете довірити свою проблему та будете впевнені у якості його/її роботи.

Про те, чого чекати від психотерапії та якою вона буває, розказала психотерапевтка та травматерапевтка Ксенія Віттенберг.

 

Для початку. Що таке психотерапія та коли вона потрібна

 

Психотерапія допоможе вам, якщо причини ваших психологічних станів знаходяться всередині вас. Передусім це практика, унаслідок якої людина отримує навички самостійно справлятися з внутрішніми й зовнішніми труднощами. Ксенія Віттенберг називає психотерапію навчанням.

—  Ви вчитеся новим способам мислення, поведінки і поводження з емоціями та почуттями. Це потрібно, коли попередні способи перестають «працювати». Адже ви змінюєтеся, змінюється життя і кидає вам інші виклики. Доводиться перебудовуватися, — зауважує експертка.

Психотерапія потрібна, якщо ви постійно відчуваєте емоційний дискомфорт та вже спробували усі звичні методи, аби з ним впоратися. Іншими словами, коли рівень стресу перевищив можливості організму самостійно з ним боротися.

— Наприклад, ви не можете спати, їсти, контролювати емоції, заплуталися у відносинах, вас з’їдає почуття провини, якась фобія чи страх заважає жити або спілкуватися, у вас панічні атаки, нав’язливі думки або дії, ви переживаєте втрату, у вас труднощі в сексуальній сфері тощо, — пояснює Ксенія.

 

Як проходить психотерапія та скільки часу вона триває?

На першій зустрічі терапевт вислухає вас і складе з вами план роботи. Ви визначите, з якою проблемою будете працювати та на які результати можете очікувати.

Тривалість терапії визначається індивідуально. Це залежить від минулого досвіду, поточної ситуації, потенціалу внутрішніх сил, кількості цілей, які ви ставите, тощо.

Деякі запити вирішуються протягом кількох зустрічей, пояснює Ксенія. Деякі вимагають іншого підходу й набагато більше часу. Якщо ж ідеться про складні стани або психотравми, то терапію не починають одразу — спершу проводять стабілізацію. 

— Тобто, терапевт навчає вас методам саморегуляції та самодопомоги, коли вас «накриває» між зустрічами. Для того, щоби почати працювати з психотравмою або пережитим неприємним емоційним досвідом, необхідно мати запас внутрішніх сил. Саме цей запас і допомагає «наростити» психотерапевт у період внутрішньої стабілізації, — пояснює експертка.

У будь-якому випадку, ви вирішуєте, скільки вам потрібно зустрічей і коли терапію варто завершити.

 

Які є методи у психотерапії?

Від психологічної школи залежить методологія, в якій працює фахівець. Також не можна сказати, що якась школа орієнтована на конкретні запити.

— Психотерапевти працюють з великим набором проблем.У кожного з них свої методи та способи роботи. Але суть одна: фахівець допомагає вам реалізувати ваші цілі в певний термін. Тривалість терапії теж залежить від підходу й може сильно варіюватися, — зауважує психотерапевтка.

Водночас немає жодного методу психотерапії, який був би кращий, ніж всі інші: вибір залежить тільки від ваших особливостей, від типу проблеми та від того, наскільки ви готові її вирішувати.

Сьогодні існує більше чотирьох сотен психотерапевтичних методів, проте жоден із них не є універсальним та не має переваги над іншими.

Ми склали невеликий гід, який допоможе скласти уявлення про основні та поширені види психотерапії.

 

Психоаналіз

Класика психотерапії, засновником якої є австрійський психіатр Зиґмунд Фройд.

Психоаналіз сфокусований на вивченні несвідомої складової психіки особистості.

Суть методу — у лікуванні розмовою. Клієнт розповідає про свої думки, почуття та асоціації. У процесі цих розмов формується новий досвід та погляд, який допомагає змінити установки.

Цей метод дає можливість досліджувати своє несвідоме, відкриваючи пацієнтові його глибокий внутрішній світ.

Якщо ви відчуваєте проблему, але не можете сформулювати, у чому вона полягає, і чого ви в підсумку хочете домогтися — можливо, варто спробувати цей метод.

 

Гештальт-психотерапія

Засновник цього методу — німецький лікар-психіатр Фредерік Перлз.

Гештальт-терапія спрямована на те, щоби людина навчилася розбиратися в собі, усвідомлювати всі витоки та причини свого внутрішнього дискомфорту.

Гештальт-терапія фокусується на емоціях та переживаннях клієнта, якого залучатимуть до усвідомлення своїх проблем та потреб «тут і зараз», розширюючи його розуміння ситуації.

Наприклад, хтось із близьких людей регулярно порушує ваші особисті кордони, щоразу ви дратуєтесь та пригнічуєте злість. Гештальт-терапевт допоможе знайти вихід, розібратися, чому так трапляється, та налагодити стосунки. Так ви не будете накопичувати негатив та відчувати емоційний дискомфорт.

Цей метод терапії може бути ефективним, якщо ви хочете навчитися відстоювати свої кордони та поліпшити стосунки з оточенням. Він стане в пригоді й у випадках, коли настав час щось змінити в собі, і ви готові ризикувати, починаючи нове.

 

Когнітивно-поведінкова терапія

Цей вид психотерапії передбачає роботу з думками та поведінкою.

Теоретичними засадами цього напрямку є: класичне обумовлення фізіолога Івана Павлова, біхевіоризм психолога Джона Уотсона, оперантний біхевіоризм психолога Береса Скіннера, необіхевіоризм психолога Едварда Толмена.

Усі люди по-різному сприймають світ і вибудовують власну систему уявлень про нього. Цей метод психотерапії звертається до свідомості та допомагає звільнитися від стереотипів і упереджень, які позбавляють нас свободи вибору та підштовхують діяти за шаблоном.

Метод дозволяє коригувати неусвідомлені, «автоматичні» висновки.

Клієнт разом із психотерапевтом з’ясовують, за яких обставин проявляється проблема та як вона влаштована, чому з вами це відбувається, які думки і дії призводять до появи труднощів.

Наприклад, через переконання, що «у мене немає жодних шансів», людина не може влаштуватися на кращу роботу.  Інші приклади «автоматичних думок»: «я все роблю дарма», «життя невпинно погіршується», «нікому не можна довіряти», «я не заслуговую бути щасливим/ою».

Під час терапії клієнт може отримувати завдання, які доведеться виконувати між зустрічами. Наприклад, помічати й записувати певні думки, що виникають протягом дня.

На цей метод варто звернути увагу, якщо ви вже давно розмірковуєте про свою проблему і відчуваєте гостру потребу вирішити її. Також він допоможе впоратися з різними видами тривожних розладів, страхів і побоювань.

 

Терапія, орієнтована на вирішення

Основу методу заклали американські психотерапевти Стів де Шазер та Інсоу Кім Берг у  1980-х.

Цей вид терапії спрямований не на аналіз причин проблем, а на пошук рішень — зокрема, досить швидких. Психотерапія передбачає невелику кількість сеансів, під час яких фахівець фокусується на ваших сподіваннях, можливостях і потребах.

Ви будете відповідати на навідні запитання і виконувати прості завдання, котрі допоможуть побачити свої сильні сторони і відчути прогрес.

 

Клієнтоцентрована терапія, або Людиноцентрована терапія

Американський психолог і психотерапевт Карл Роджерс 1951 року висловив революційну в психотерапевтичній сфері ідею: не терапевт, а саме клієнт є експертом для самого себе.

Тобто людина, звертаючись за допомогою, здатна самостійно віднайти метод розв’язання своїх проблем. Завдання психотерапевта — створити умови для позитивних змін. Впевненості у своїх силах надає присутність уважного співрозмовника, що підтримує, допомагає людині впоратися зі страхом і відчаєм.

Завдяки терапії людина починає висловлювати свої почуття та підвищувати самооцінку. Вона починає мислити більш реалістично, стає об’єктивнішою, а також менш вразливою — більше довіряє собі та краще розуміє інших.

До речі, саме Карл Роджерс першим замінив термін «пацієнт» на більш людяне  — «клієнт».

 

Психодрама

Метод заснований австрійсько-американським психіатром-психологом Якобом Морено 1932 року. Він запропонував ввести розроблені ним методи соціометрії та психодрами в роботу з пацієнтами психіатричних клінічних закладів, ув’язненими, вихованцями виправних колоній.

Психодрама сама по собі є рольовою грою, але з імпровізованим сюжетом. Її мета — допомогти людині вирішити актуальні для неї проблеми. Клієнт (його називають «протагоністом») перетворюється на актора і висловлює свій внутрішній конфлікт через гру.

Терапевтична дія випливає з самої природи гри: можна приміряти різні ролі, відкрити в собі нові ресурси та зробити дії, неможливі в реальному житті. Психодрама дозволяє знайти нові способи поведінки, вирішити конфлікти, підготуватися до складної ситуації.

 

Наративна терапія

В основі цього методу — ідеї французького філософа Мішеля Фуко. Він показав, що норму диктують певні цінності конкретної історичної, культурної епохи, а також те, що закладають у цю норму окремі люди або соціальні інститути (наприклад, ЗМІ або церква) протягом епохи.

Наратив — це, насправді, історія вашого життя. Терапевт допомагає побудувати життя так, як хочете ви, а не так, як «треба жити» на думку суспільства, батьків чи близьких.

Вам ставитимуть багато питань, щоб у розмові ви змогли проговорити саме те, що є цінним для вас. Крім того, психотерапевт допоможе вам вести щоденник або замітки, щоб фіксувати найважливіші думки і особисті відкриття.

Якщо ви не любите поради, рекомендації та завдання, а просто шукайте людину, яка «спрямує» вас у потрібний бік для вирішення проблеми, цей вид терапії — саме для вас.

 

Екзистенційна терапія

Джерела екзистенціалізму пов’язані з ім’ям філософа і психолога Сьорена К’єркегора. Саме він ввів і затвердив поняття «екзистенції» — унікальності та неповторності людського життя — у філософському й культурному побуті.

Екзистенційна терапія не є альтернативою іншим методам, вона їх доповнює та розширює, звертаючись до ресурсів свідомості людини.

Цей метод терапії допомагає людині зрозуміти, як влаштоване її життя, які чинники на нього впливають та як приймати відповідальність за свої рішення.

Мета терапії — досягти максимально повноцінного, насиченого, осмисленого життя.

 

Як не заплутатися в методах та обрати «свій»

Як не дивно, метод, який використовує психотерапевт, найменше впливає на результат. 

Близькі можуть рекомендувати те, що допомогло їм, але ваша ситуація, швидше за все, матиме свої особливості та «підводні камені» і буде відрізнятися.

Дуже важливо, аби ви відчували, що психотерапевт приймає вас і розуміє, шанобливо ставиться до вас і уважно слухає. Без цього буде складно просунутися в роботі. Ще одна важлива річ — це розуміння психотерапевтом ваших цілей, завдань і результату, якого ви чекаєте від терапії.

Обов’язково запитайте у фахівця, як саме він збирається з вами працювати або ж попросіть рекомендацію, куди звернутися в разі, якщо його метод вам не підійде.

Спробуйте сконцентруватися на своєму запиті. Наприклад, у разі сімейних проблем (непорозуміння в стосунках тощо) варто звернутися до сімейного психотерапевта й, можливо, вам підійде терапія, орієнтована на вирішення; при тривожних станах (панічні атаки, занепокоєння) — до когнітивно-поведінкового психотерапевта; при проявах ПТСР або у випадку пережитого насильства чи катастрофи — до травматерапевта.

 

Де шукати терапевта

Реєстр фахівців Української спілки психотерапевтів. Тут зібрано контакти психіатрів, психотерапевтів і психологів з усіх регіонів України.

Сайт Європейської асоціації психотерапії. Тут є адреси та телефони власників сертифікатів цієї Асоціації.

На сайті Міністерства соціальної політики України вказано центри соціально-психологічної допомоги, де можна отримати безкоштовну консультацію.

Також в Україні діє Етичний кодекс Української спілки психотерапевтів, де прописані морально-етичні аспекти їхньої роботи. Якщо ваш терапевт порушує їх, є сенс поскаржитися в професійне товариство, до якого він входить.

 

Варто прочитати:

1. Пол Клейнман. «Психологія 101. Факти, теорія, статистика, тести й таке інше»

2. Олівер Сакс. «Чоловік, який сплутав дружину з капелюхом»

3. Ірвін Ялом. «Ліки від кохання» 

4. Якоб Морено. «Хто виживе?»

5. Карл Роджерс.«Становлення особистості. Погляд на психотерапію»

6. Зиґмунд Фройд. «Лекції до вступу в психоаналіз»

 

Варто подивитися:

1. Серіал «In Treatment» (Пацієнти)

2. A Dangerous Method (Небезпечний метод)

3. Лекції про психоаналіз від клінічного психолога, психоаналітика та викладача Міжнародного психоаналітичного університету (Берлін) Олександра Димитрієвича (англійською, доступні субтитри)

4. Психотерапевтична сесія, яку проводить Фріц Перлз, засновник гештальт-терапії (англійською без субтитрів та англійською з російськими субтитрами)

 

Джерела:

1. Kendra Cherry «The Influence of Psychoanalysis on the Field of Psychology»

2. Saul McLeod «Cognitive Behavioral Therapy»

3. Explorations: E-journal of narrative practice

4. Iveson C. «Solution-focused brief therapy.  Advances in Psychiatric Treatment.» 2002;8(2):149-157

Читай далі