Я поступово втрачаю себе. Що таке токсичні стосунки та в чому їх небезпека. Подкаст

Ілюстраторка: Іра Лисенко

Я поступово втрачаю себе. Що таке токсичні стосунки та в чому їх небезпека. Подкаст

Усе наше життя ми будуємо стосунки — з батьками, друзями, коханими та колегами. Вміти будувати стосунки — важливо, але нас цьому не навчають. Інколи ми відчуваємо, що щось іде не так. Взаємодія між людьми приносить емоційний біль і призводить до повного виснаження ресурсів однієї зі сторін? Така взаємодія є токсичною. 

Це спілкування, унаслідок якого одна людина усвідомлено або несвідомо «отруює» іншу, змушуючи її відчувати себе пригніченою, нікчемною, наляканою, використаною — варіантів негативних відчуттів може бути багато.Такі стосунки можуть тривати роками, і в цей час одному з партнерів доводиться жити за правилами, які встановив інший — токсичний.

Разом із психотерапевтом Ростиславом Бурлакою ми записали подкаст про те, як розпізнати ознаки токсичних партнерств, як їм протистояти та як будувати здорові стосунки. Про досвід життя з токсичним партнером та про те, як почувається людина у токсичних стосунках, нам розповіла наша героїня Ольга.


Що таке токсичні стосунки та як їх розпізнати?

Токсичні стосунки — це будь-які взаємозв’язки, який заважають залученим людям жити здоровим, продуктивним та повноцінним життям. Якщо здорові стосунки сприяють емоційній енергії та нашій самооцінці, то токсичні руйнують її та виснажують запаси енергії.

Здорові стосунки передбачають взаємну турботу, повагу та співчуття, зацікавленість у добробуті та зростанні партнера чи партнерки, здатність розділяти відповідальність та спільно приймати рішення. Тобто, вони спрямовані на бажання щастя одне одному. 

Токсичні ж стосунки не є безпечним місцем. Їм притаманна невпевненість, егоцентричність, домінування, контроль. Аб’юз та тиск, який відбувається у таких стосунках, — це насильство в широкому сенсі, яке може мати різні форми — фізичну, психологічну або фінансову.

Залишаючись у таких стосунках, ми ризикуємо нашим життям і здоров’ям: як ментальним, так і фізичним. Сказати, що токсичні стосунки є нефункціональними, — це значною мірою применшення.

Зазвичай токсична людина має повний контроль та силу у своїх стосунках. Методи, які вона використовує для контролю над своїм партнером, можуть бути для нього неочевидними. Такі стосунки можуть тривати роками. 

Будь-яка форма тиску позначається на психіці, і не всі можуть вийти зі стосунків без втрат. Небезпека токсичних стосунків полягає в тому, що важко довести психологічне насильство, адже від нього не залишається видимих слідів на тілі.

 

Історія Олі. Пряма мова

Стосунки Олі почалися на зламі попередніх — ті руйнувалися через те, що стали стосунками на відстані. Оля боялася залишитися наодинці, а тому, коли закохалася в нового партнера, вирішила почати нове життя. 

«За кілька місяців він освідчився мені, а ще трішки згодом ми почали жити разом. Я почувалася щасливою, але недовго, бо почалася “гра в одні ворота”. 

Це ніби американські гірки, але постійно відчуваєш падіння. Мої кордони, цілі, прагнення та почуття стали розмитими і перестали існувати взагалі. Ми сварилися на одні й ті ж теми, постійно. Далі почалися принизливі жарти, що змінювалися агресивними зауваженнями. 

Я жила в постійному контролі усього, що було моїм, але не могла запитати, як він сам проводить час. Коли я ділилася своїми переживаннями, то зазвичай не отримувала підтримки, а чула лише докори, зокрема і про те, що я неправильно робила у стосунках. Через постійну критику моєї зовнішності я відчувала невпевненість у собі та не зовсім розуміла, чи подобалася своєму партнерові. 

Насправді, вже зараз я згадую, що ще на початку стосунків були тривожні дзвіночки. Якось я стала свідком того, як він штовхнув свою знайому і та впала. Це було наче й жартівливо, але мені зовсім не сподобалося. Він запевняв, що зі мною такого ніколи не станеться і що я все неправильно зрозуміла. 

Також він постійно цькував своїх та моїх знайомих, вигадував їм якісь прізвиська, намагався “колоти”. Хоча це виглядало як жарти, зараз для мене це виглядає трохи дивно і навіть по-дитячому. Мені здається, що людина намагалася самоствердитися у такий спосіб. 

Згодом такі «жарти» почали стосуватися і мене. То мені треба схуднути, бо у мене негарні ноги. То треба перестати слухати певну музику, бо у мене поганий смак. То потрібно гарніше вдягатися, то, навпаки, я вдягнулася занадто відверто. 

А далі я в усьому намагалася догодити, аби лише уникнути сварок. Я почала відчувати себе дурною, негарною, без смаку — людиною, що неспроможна жити самостійно. Через постійний тиск комплекси вкорінилися, і я була впевнена, що більше нікому не буду потрібною, крім нього.

Далі почалися ревнощі, контроль всього, що роблю. Я мала постійно брати слухавку, відповідати на повідомлення у месенджері, давати фідбек, де я, із ким я і коли повернуся. Він, не попередивши, міг прийти на будь-яку мою зустріч із друзями. Якщо йому не подобалася котрась із моїх подруг, він міг спровокувати скандал, аби наша зустріч не відбулася. 

Стосунки тривали близько двох років. Кілька разів я намагалася вийти з них, але мені було дуже страшно, що я залишуся самотньою. Здавалося, що після розриву не буде життя, адже я була впевнена, що нікому не потрібна. 

Але чим далі, тим ставало гірше. Скандали ставалися частіше, а разом з цим — і побої. Якось моя подруга запропонувала пожити у неї, і я погодилася. Забрала речі й почала жити окремо. Але він постійно був поруч — дзвонив, перевіряв, переслідував, зустрічав з роботи.

Потім у моє місто прийшла війна, ми роз’їхалися. Опинившись в іншому місті, я зітхнула з полегшенням та відчула себе у безпеці».

 

Які ознаки токсичних стосунків

Якщо ви почули словосполучення «токсичні стосунки» і замислилися, в яких стосунках ви зараз перебуваєте, ймовірно, для цього є певна причина. Існує кілька ознак, які допоможуть розпізнати токсичні стосунки.

1. Сплутаність відповідальності. Якщо чітко зрозуміло, хто з партнерів за що відповідає: хто заробляє гроші, хто готує їсти, хто який об’єм роботи виконує, хто до якої години працює, чому має бути зроблено саме так, а не інакше — ваші стосунки окреслені. Ростислав Бурлака зауважує: «Якщо цього немає, отже, це ознака того, що є якийсь підступ. Постійно ходиш наче по замінованій ділянці — невідомо, де «нарвешся», бо ти не знаєш, за що відповідальний».

2. Розмиті кордони. Одне з ключових понять у стосунках — це поняття особистих кордонів (фізичних, психологічних, емоційних тощо). Наприклад, у партнерів має бути ясність того, де варто зупинитися у конфліктах, кому що можна і за яких умов. І чим більше є цієї ясності, домовленостей, — тим більше точок опори в стосунках. 

3. Ієрархія ролей. Перш за все йдеться про родинні стосунки. Є вертикаль — батьки і діти. У дитячому віці ця вертикаль проявляється в гепальному (від англ. gap — «розрив») конфлікту. Те, як дитина його проходить, у дорослому житті впливає, наприклад, на те, як вона вибудовує стосунки на роботі, чи визнає авторитети, і, зокрема, що ставить в пріоритет у романтичних стосунках.

4. Заборона на усвідомлення й вираження почуттів та емоцій. Якщо в стосунках не можна виражати емоції (бо це, наприклад, «соціально недоречно»), вони будуть накопичуватися і викликати щонайменше роздратування і напруження, а щонайбільше — руйнуватимуть ці стосунки.

5. Викривлення комунікацій. Існує поняття подвійного послання — блискучого способу внести тріщину в стосунки. Експерт пояснює: «Це звучить як “стій там — ходи сюди”. А проявляється, коли мама каже дитині, що дуже хоче, аби та була самостійною, бо уже доросла. Але потім мама йде і сама заправляє дитині ліжко. А дитина не може зрозуміти, що відбувається». Якщо в парі існує домовленість, і один з партнерів перестане її виконувати, інший не розумітиме, чому і йому самому не можна вчинити так само. І це отруюватиме стосунки. 

6. Травмована ідентичність. Якщо в характері чи в досвіді є дуже потужні травми, то вони напевне будуть проявлятися і в стосунках. «Якщо батьки інтенсивно лупцювали дитину і це стало для неї нормою, то з великою ймовірність, ця людина буде толерантною до насилля, а можливо буде його підтримувати чи розповсюджувати. Це наслідок дуже сильної травми, якої вона зазнала», — пояснює Ростислав. Такий досвід слід враховувати, коли ми перебуваємо у стосунках. 

Оля згадує про свого партнера: «Колись він розповідав, що у школі зазнавав булінгу та що його фізично карали батьки. Але я не знаю, чи саме це було причиною такої поведінки у дорослому житті».

7. Негативний внутрішній стан. Є речі, які закладаються ще в дитинстві, проте є й більш буденні, наприклад, поганий настрій, купа незакінченої роботи або ж борги. За таких умов людина буде незадоволена, роздратована чи стривожена. Проте це не означає, що вона поводиться так щодня чи що такий стан буде погіршуватися. Коли всі проблеми вирішаться, баланс буде відновлений. 

8. Ізоляція. Вона виникає, якщо ви перебуваєте у стосунках, проте не можете нічим поділитися або ж отримати щось натомість. Експерт пояснює: «Це ситуація, коли ви не можете бути почутим, не можете розділити свої емоції, не можете щось отримати, піклування чи любов, або не можете поділитись чимось. Тобто формально стосунки є, але насправді — немає. Виникає характерна для деяких вечірок ситуація — купа народу, але так сумно. І це є ізоляцією».

9. Страх вийти зі стосунків. Все, що починається в цьому житті, має тенденцію завершуватися — раніше чи пізніше. Зокрема і стосунки — романтичні, робочі, дружні. Це може трапитися внаслідок різних причин. Проте якщо є негласна внутрішня заборона на те, щоб вийти з цих стосунків, то вони можуть перетворитись на пекло. 

 

Токсичні люди.  Хто вони та як діють?

Схема дій токсичних партнерів приблизно однакова, незалежно від того, в яких стосунках вони перебувають з іншими людьми.

Спершу людина входить в довіру, викликає прихильність до себе, встановлює контроль і тільки потім починає критикувати і принижувати іншу, тому що та «не дотягує» до ідеалу — і причину, звісно, шукають в самій людині (оминаючи те, що ідеалів не існує).

Наприклад, друзі можуть ображатися через «недостатню залученість у стосунки», батьки можуть сварити через погані оцінки, чоловік чи дружина може дорікати зайвою вагою, а керівництво — докоряти дрібними помилками в роботі.

Трапляється й таке, що у міцних стосунків можуть бути короткі періоди, які ми могли б назвати токсичними з боку одного або обох партнерів. Зрештою, не існує ідеальних людей — усі ми можемо припускатися помилок. Між будь-якими людьми можуть виникати сварки, образи або критика, тож під таке буденне непорозуміння і маскується психологічне насильство. 

Однак, дисфункція є нормою в токсичних стосунках. Різниця в тому, як часто це трапляється і який висновок роблять сторони у конфлікті: якщо завжди винною стає одна й та ж людина, то це — привід замислитися. Токсичний партнер майже щодня вдаватиметься до неадекватної контрольно-маніпулятивної поведінки.

Токсична людина заганяє партнера в ізоляцію. Це може проявлятися у формі постійних ревнощів до оточення, прямих чи опосередкованих заборон на спілкування з друзями чи коллегами, зривів зустрічей тощо. В результаті постраждалій людині нема з чим порівнювати свої стосунки та нема з ким поділитися своїми переживаннями.

Токсична людина доводить, що всі труднощі — це вигадки, а постраждала сторона сама винна, бо чіпляється до дрібниць. Таке явище називається газлайтингом — повним запереченням проблем та почуттів іншої людини, аж до нав’язування їй думки, що та має ментальний розлад.

Людина настільки зростається з почуттям провини, що поведінка токсичного партнера може здаватися нормальною та логічною, а покарання і образи — справедливими. Тому люди, які страждають від токсичних стосунків, часом помічають їх занадто пізно, коли вони вже позначилися на психіці.

 

Типи токсичних партнерів

Доктор філософії у галузі клінічної психології Томас Л. Корі вирізнив вісім найбільш розповсюджених типів дисфункціональної поведінки, притаманних токсичним партнерам. Часто вони можуть вдаватися водночас до кількох стратегій, тому їх не варто розглядати відокремлено, зазначає дослідник. 

1. Критикан-знецінювач

Така людина глузує з ваших висловлювань, ідей, переконань та прагнення, начебто вони є смітотворними. Часто такі приниження є публічними: перед сім’єю чи друзями. На прохання припинити, вона має відмовку: «Я просто жартую. Вже й пожартувати не можна?» 

У такий зневажливий спосіб токсичний партнер прагне отримати всю владу у прийнятті рішень; він часто наголошує, як вам пощастило мати з ним стосунки і більше ніхто не хотів би будувати їх з вами. Мета «того, хто засуджує і принижує» — занизити вашу самооцінку так, аби ви не заперечували його абсолютного контролю над стосунками.

2. Партнер з «поганим характером» 

Такі люди лютують і втрачають самоконтроль, а потім днями не хочуть спілкуватися. Тому їхні партнери вважають за краще взагалі не сперечатися з ними. «Контроль залякуванням» — класична поведінка цього токсичного партнера. Складно спрогнозувати, що стане для них тригером. Постійна тривога поруч з ними негативно впливає як на ментальне, так і на фізичне здоров’я. 

Такого партнера часто сприймають як приємну, легку і відкриту людину. Проте коли стається емоційний вибух, вона звинувачують у ньому вас, у такий спосіб перекладаючи на іншого відповідальність за свою поведінку.

3. Майстер викликати почуття провини

Контроль у таких стосунках здійснюється через почуття провини. Вас заохочують переживати її щоразу, коли ви робите те, що не до вподоби токсичному партнерові. Ваша провина «усувається» лише тоді, коли вам вдається догодити «індуктору». 

Для людей, схильних до надмірного почуття провини, будь-хто, хто її усуває, є необхідним. Надалі це може викликати звикання та залежність від такого партнера, що лише підкріпить його домінування над вашою поведінкою.

4. Емоційно нестриманий/ Дефлектор

Якщо ви коли-небудь намагалися сказати, що вам боляче, що ви почуваєтеся нещасними або злитеся через щось, що зробив партнер, а потім переймаєтеся їхньою реакцією (розпачем, гнівом тощо) на це, то ви маєте справу з «тим, хто надто гостро реагує». Ви починаєте втішати їх і погано почуваєтеся, адже «настільки егоїстичні», що «засмутили» свого партнера.

Ваше початкове почуття —  стурбованість, роздратування, образа — нівелюється, коли ви починаєте опікуватися почуттями свого партнера. Варіацією цього типу є «дефлектор».Коли ви намагаєтеся висловити свій гнів чи роздратування, токсичний партнер перетворює це на вашу провину.

5. Гіперзалежний партнер

Така людина є настільки пасивною, що вам доводиться приймати більшість рішень за неї. Проте «не приймати рішення» —  це теж рішення, яке робить іншого відповідальним за його наслідки. Пасивність може бути надзвичайно потужним методом контролю.

Наприклад, з’ясувати, що ваше рішення було «неправильним», можна лише через пасивну агресію партнера — небажання розмовляти з вами. Такі стосунки супроводжуються постійною тривогою та втомою — ви постійно непокоїтеся про вплив своїх рішень на партнера.

6. Незалежний контролер-маніпулятор

Така токсична поведінка маскується під утвердження своєї «незалежності». «Я не хочу, аби хтось контролював мене», — девіз таких людей. Вони ненадійні — рідко виконують свої зобов’язання, придумують відмовки і тримають вас у невпевненості, контролюючи у такий спосіб. 

Ви ніколи не впевнені на 100%, що такі партнери по-справжньому емоційно віддані вам, що ви та ваші стосунки є для них пріоритетом. Занепокоєння, яке ви відчуваєте в таких стосунках, негативно відображається на вашому емоційному та фізичному станах.

7. Споживач

Спочатку вони здаються приємними та ввічливими людьми. Вони й залишаються такими, поки отримують від вас все, що хочуть. Такий партнер забирає багато вашого часу та зусиль; проте легко покине вас, якщо знайде когось, хто робитиме для них ще більше. Досвідчений «споживач» часом робить для партнера якісь дрібниці, наприклад, недорогий подарунок. 

Проте зважайте — вам не подарували, вас зобов’язали: «Залишатися у відносинах зі “споживачем” — це наче платити тисячу доларів за одну цукерку». Якщо ви щось робитимете для них «по-своєму», вони одразу ж згадають про цей подарунок і змусять вас почуватися винним. 

8. Параноїдальний контролер-маніпулятор

На початку стосунків його ревнощі можуть здаватися знаками уваги та небайдужості. Проте з часом він ставатиме більш підозрілим і контролюватиме вас наполегливіше — перевірятиме, куди ви їздили ввечері, допитуватиме, чому вам довелося затриматися на роботі, намагатиметься зашкодити вашому спілкуванню з друзями або навіть родиною. Їх майже неможливо переконати у вірності та довірі. «Параноїдальні контролери» не мають з вами стосунків — вони володіють вами. 

Варто зважати, що токсичність вищезазначених типів поведінки залежить від ступеня інтенсивності дій. Можливо, прояви таких форм поведінки ви іноді могли відчувати й у власних стосунках. Багато хто з нас часом маніпулює, грає, викликає почуття провини тощо. Ми не ідеальні, як і наші стосунки. Проте ключовим словом тут є «іноді». У токсичних стосунках така поведінка є нормою, а не винятком. 

 

Токсичність і насилля 

Токсичність у стосунках при своїй циклічності підсилює вербальну агресію і, як правило, призводить до фізичного насилля. На питання, чи переросло психологічне насилля з боку партнера у фізичне, Оля відповідає ствердно:

«Спочатку воно виправдовувалося ревнощами, потім — я вже була “сама винна”. Коли я намагалася обговорити бодай щось, то зазвичай усе подавалося так, наче “я пишаюся своїми синцями, аби осоромити його, хоча насправді це я винна, бо все це спровокувала”». 

Найстрашніше — що я у це вірила, бо майже постійно відчувала психологічний тиск та жила з комплексом провини. Ніхто з моїх друзів не знав, що відбувається, бо мені було соромно комусь розказати». 

Психолог Томас Л. Корі сформулював однозначну позицію щодо аб’юзу в стосунках: «Я твердо вірю в політику “нульової толерантності” щодо фізичного насилля. Незалежно, чи просять ваші партнери вибачення, якщо ви зазнали фізичного насилля, ви повинні негайно відділитися від них. Якщо пізніше вони звернуться по відповідну допомогу, а ви матимете обґрунтовану впевненість, що вони не скривдять вас знову фізично, то можете подумати про те, чи хочете повернутися до цих стосунки, чи ні».


Що робити, якщо ви потрапили в токсичні стосунки

«Кілька разів я намагалася розірвати стосунки назавжди. Кілька разів я забирала речі та з’їжджала. Але потім вибачала через тиск, бо були погрози скоїти суїцид. Навіть у таких випадках я брала відповідальність на себе. Але й після таких “останніх шансів”, ситуація не змінювалася, але тільки погіршувалася.

По психологічну допомогу я не зверталася. Чесно кажучи, тоді у мене навіть не виникало думки, що в цьому є потреба. Мені допомогла повна ізоляція від токсичної людини. Тільки залишившись наодинці, мені вдалося переосмислити, що відбулося, чому, та що з цим робити далі. Тоді було дуже боляче, але коли я зрозуміла, що причина не в мені — одразу стало легше», — розповідає про свій досвід Оля.

Якщо у вас є бажання покращити свої стосунки з токсичним партнером, будьте готовими відмовитися від них, якщо нічого не зміниться. 

Проте, перш ніж намагатися протистояти токсичному партнеру, переконайтеся, що ваша самооцінка достатньо висока, а впевненість в собі — сильна. Це необхідно для розуміння, що з вами все буде в порядку, якщо ця людина розірве стосунки з вами (або ж ви самі їх, зрештою, закінчите).

Якщо у вас немає такого ресурсу — спробуйте отримати допомогу, звернувшись до психотерапевта.

Якщо розірвати стосунки з токсичною людиною з певних причин неможливо, то спробуйте змінити себе та своє ставлення до дій цієї людини. Це може призвести до того, що ви будете по-різному поводитися з кривдником, унаслідок чого токсична людина вирішить змінити уже поведінку власну. 

По суті, ви будете спокійно, але твердо протистояти токсичності. 

Робіть це, ідентифікуючи поведінку вашого партнера, даючи йому або їй зрозуміти, що така поведінка більше не прийнятна. Пропонуйте альтернативні варіанти поведінки, які працюватимуть краще.

Усвідомте, що заслуговуєте на ввічливість, співчуття і повагу в стосунках. Інакше їх не варто продовжувати.

Що робити, якщо у вас є батьки, які поводяться токсично? На щастя, у дорослому віці, вам не треба перебувати поруч з ними 24 години на добу. Ви можете шукати підтримку ззовні, аби знайти вирішення проблеми.

Токсичні стосунки з батьками майже нічим не відрізняються від токсичних стосунків з партнером — ви стикаєтеся з контрольно-маніпулятивною поведінкою, пропонуєте альтернативні способи взаємодії з вами і аналізуєте наслідки. 

Якщо ваші батьки відмовляються змінити свою поведінку, краще обмежити їхній контакт з вами. Наприклад, домовляйтеся про візити чи телефонні дзвінки у конкретно визначений вами час. 

 

Якими є здорові стосунки

Є кілька маркерів, за якими ми визначаємо романтичні стосунки як здорові. Колишній президент психоаналітичної Асоціації Отто Кернберг називає їх дев’ять:

1. Інтерес до життєвого плану партнера. Це означає, що мені цікаво, чим він займається, як хоче жити та чого прагне. Проте важливе уточнення: це не викликає у мене заздрощів.

2. Базова довіра. Тобто обопільна здатність бути відкритими і чесними, навіть щодо власних недоліків. Якщо людина буде чесною і відкритою у своїх бажаннях та потребах, лише тоді зможе їх задовольнити.

3. Здатність до пробачення. У всіх стосунках є певні кризові моменти, коли люди сваряться і можуть образити одне одного. Але важливо, аби вони вміли відпустити свій гнів та пробачити одне одного.

4. Скромність і вдячність. На перший погляд, скромність може асоціюватися з чимось негативним. Проте цей пункт має на увазі зовсім інше. У кожних стосунках є свої обмеження щодо того, що партнери можуть дати одне одному. А скромність і вдячність полягають у тому, аби взяти щось від партнера і вміти ним розпорядитися. Якщо ж не приймати це — постійного незадоволення не уникнути.

5. Спільні ідеали як основа спільного життя. Різні цінності у партнерів означають те, що вони не зможуть домовитися. Наприклад, якщо дівчина звикла спізнюватися на півгодини, а її хлопець не терпить запізнень навіть на п’ять хвилин, то вони будуть постійно сваритися. Кожен з них може бути чудовою людиною, проте у стосунках вони будуть токсичними одне для одного.

6. Зріла залежність. Це можливість прийняти та надати допомогу без страху, сорому чи вини, це справедливе розмежування завдань та зобов’язань на відміну від боротьби за власність, звинувачень та пошуку винних. Важливо, щоб у стосунках була можливість не володіти (кимось), а бути.

7. Постійність сексуального потягу. Секс — це одна з базових потреб людини. Якщо людям, які живуть разом, погано разом у ліжку, то це може призводити до великого напруження в стосунках. Це важливо враховувати при виборі партнера. Постійність сексуального потягу означає любити іншого попри тілесні зміни та фізичні недоліки.

8. Визнання того, що втрати, ревнощі та необхідність захищати кордони пари є неминучими. Також це означає розуміння того, що інший не може любити нас так само, як любимо його ми. І, попри кризи в стосунках, має завжди лишається сподівання ці труднощі подолати.

9. Любов і оплакування. У випадку смерті партнера або його бажання вийти з цих стосунків, ми проживаємо цей стан з повним спектром відповідних емоцій. Проте повністю усвідомлюємо, яке місце займав партнер у нашому житті, приймаємо це і живемо далі. 

 

Головне правило можна сформулювати так: 
стосунки є здоровими, 
якщо людина знає, що здатна жити і без цих стосунків, 
проте хоче перебувати в них і робить вибір на їхню користь. 

 

Джерела: 

Thomas L. Cory. «Toxic Relationships: What They Are And 8 Types of Toxic Individuals»

 

Варто прочитати:

Тара Вестовер. «Учениця» 

Джексон Мак-Кензі. «Psychopath FREE. Як звільнитись від токсичних стосунків»

Робін Норвуд. «Жінки, які кохають до нестями» 

Еріх Фромм. «Мати чи бути» 

Ніл Штраус. «Гірка правда про стосунки»

 

Варто подивитися:

«Мастило» /«Grease», реж. Рендл Клайзер, 1977 рік

«Замок зі скла»/«The Glass Castle», реж. Дестін Деніел Креттон, 2017 рік

«Велика маленька брехня»/«Big Little Lies», реж. Жан-Марк Валлі, 2017—2019 роки

«Моя геніальна подруга»/«L’amica geniale», реж. Саверіо Костанцо, 2018 — дотепер

«Ти»/«You», 2018 — дотепер 

«Мої думки тихі», реж. Антоніо Лукіч, 2019 рік

Читай далі