Пульсоксиметр: маленька коробочка, яка робить тисячі операцій безпечнішими | Захист Патріотів

Фото: Healthline

Пульсоксиметр: маленька коробочка, яка робить тисячі операцій безпечнішими

Уже більше століття хірургічна допомога є важливим компонентом охорони здоров’я в усьому світі. Через постійно зростаючу кількість травм, онкологічних патологій та серцево-судинних захворювань, важливість хірургічної допомоги для системи громадського здоров’я продовжуватиме зростати.

Хірургічне втручання часто є єдиним лікуванням, яке може зменшити ймовірність інвалідизації чи ризик смерті від різних захворювань. Щороку багато мільйонів людей проходять хірургічне лікування, однак, це не завжди є безпечним. 

На початку 1970-х років у США через помилки з анестезією одна з 10 тисяч операцій закінчувалася летально, тисячі людей помирали щороку. До 1990-х років цей показник знизився ближче до нинішнього (менше, ніж один летальний випадок на 100 000 операцій). Пульсоксиметр є ключовим компонентом цієї кардинальної зміни в анестезіології, що знизив рівень смертності від анестезії більш, ніж на 95 відсотків лише за одне покоління.

Пульсоксиметри винайшли японські вчені на початку 1970-х років. Пристрій являє собою неінвазивний датчик, який кріпиться до верхньої частини пальця пацієнта для того, щоби точно виміряти оксигенацію (відсоток оксигенованого гемоглобіну в крові) і показати її числове значення на монітор.

Однак, використання цього пристрою у світі не настільки розповсюджене, як могло б. Згідно з опитуванням, проведеним у 2010 році, через два десятиліття після того, як пульсоксиметрія стала рутиною в багатих країнах, понад 77 тисяч операційних у країнах із низьким та середнім рівнем доходу проводять операції без пульсоксиметра.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), щорічна кількість операцій в усьому світі збільшилася з 226 мільйонів у 2004 році до 313 мільйонів у 2012 році, причому більша частина проводиться в країнах із низьким рівнем доходів. І ця кількість операцій є обґрунтованою. Хірургічні втручання є критично важливими для зниження рівня материнської смертності та через ДТП. Проте, щороку стани, які можна ефективно лікувати хірургічним шляхом, забирають більше людських життів, ніж ВІЛ, малярія та туберкульоз разом узяті.

Проблема полягає в тому, що одночасно зі зростанням кількості операцій, зростає й кількість пацієнтів, які зазнають післяопераційних ускладнень. Дослідження, опубліковане в Lancet у 2009 році, показує, що щороку понад 7 мільйонів людей помирає або отримує інвалідність від ускладнень через операції. Через відсутність необхіного обладнання ризик ускладнень і смертності від базових операцій до 1000 разів вищий.

Д-р Девід Пескод — австралійський анестезіолог, який багато років працює над тим, щоби зробити операції в Монголії більш безпечними, каже: «Монгольська хірургічна підготовка та практика базувалися на застарілих, відверто небезпечних російських підручниках 40-річної давнини, причому пацієнтам для анастезії надавали невідповідні засоби та в недостатніх дозах».

Проблеми Монголії частково присутні і в Україні. Згідно з іншим дослідженням з Lancet, опублікованим у 2010 році, 31–50 % операцій у Східній Європі, до якої відноситься Україна, здійснюються без використання пульсоксиметрії. До того ж, оцінка ЕМД проведена у 2018 році ВООЗ та МОЗ, показує, що навіть у служби екстреної медичної допомоги в Україні, для якої пульсоксиметрія також є необхідною, вона не є універсально доступною.

Докладніше про досвід Монголії в боротьбі за безпечніші операції ви можете прочитати тут

Читай далі