Рахунок іде на хвилини!Як Польща побудувала систему гелікотерної Екстреної медицини | Захист Патріотів

Фото: Гліб Бітюков

Рахунок іде на хвилини! Як Польща побудувала систему гелікотерної Екстреної медицини

Розбудовувати систему повітряної Екстреної Медичної допомоги (Lotnicze Pogotowie Ratunkowe) Польща почала у 2000 році.

Декілька років пішло лише на проектну документацію та юридичне затвердження системи, зміни закону про Екстрену медицину та зміну закону про авіаційний простір.

На сьогодні є 22 бази розташування гелікоптерів, та біля 2000 посадкових майданчиків. Деякі бази постійного розташування працюють лише вдень, деякі — цілодобово. Окрім того є тимчасові бази в період функціонування зимових та літніх курортів. Кожна лікарня з відділенням невідкладних станів (Emergency Department) має обладнаний гелікоптерний майданчик, посадка на який не вимагає ніяких підготувань чи погоджень. (мапа майданчиків у зображеннях до цього посту). Також є велика кількість інших точок по всій Польщі, на які технічно можлива посадка, однак ці локації потребують попередньої підготовки.

HEMS in Poland

Так, наприклад, гелікоптер може сісти практично на будь-яку ділянку балтійського узбережжя, однак пісок, який здіймається повітряним потоком з-під гвинтів ускладнює посадку й забиває воздуховоди гелікоптера. Тому пляжні ділянки спочатку поливають водою, а потім туди сідає авіа-швидка.

Для більш швидкої орієнтації на пляжах розставлені стовпчики з нумерацією. Коли людина викликає допомогу, її просять назвати номер найближчого стовпчика й так диспетчер визначає розташування пацієнта.

Схожа ситуація на автострадах. За номером найближчого стовпа визначають позицію пацієнта. Усі стовпи попередньо внесені в базу даних та нанесені на мапу, тож пілоту не складно знайти потрібний.

Складнощі лиш у тому, що найчастіше пілот, піднімаючись у повітря, ще не знає де йому доведеться сідати. Це може з’ясуватись уже в повітрі.

Зазвичай для підготовки місця посадки залучається поліція, яка контролює безпеку на місці посадки та контролює периметр території.

HEMS in Poland

Кожна така точка детально описана та внесена в планшет, який є в кожного пілота. Хоча за необхідності гелікоптер може сісти в будь-якому іншому доступному місці, якщо цього вимагають умови. Так, наприклад, у серпні стався випадок, коли довелося сідати на перехресті поруч із приватним автомобілем, який загорівся, а всередині перебувала дитина. Батько дитини намагався врятувати її, однак сам отримав значні опіки. Автомобілі швидкої, які прибули на місце події, викликали LPR і ті вже за декілька хвилин сіли на перехрестя поруч, а ще за 15 хвилин чоловік був в опіковому центрі.

Необхідність виклику авіаційної швидкої визначає диспетчер, до якого надходять усі виклики. До речі, саме він вирішує чи варто їхати швидкій взагалі, залежно від інформації, яку він отримує про стан пацієнта і якщо є необхідність у швидкій евакуації, виклик передається до LPR і на місце події вилітає гелікоптер.

За минулий рік польська авіа-швидка здійснила близько 10 000 вильотів. Для порівняння, приблизно таку саму кількість викликів обслуговує одна база гелікоптерів у Берліні. У день візиту станом на 12:00 годину дня було здійснено 15 вильотів.

Літати можуть практично всюди та в будь-яку погоду за винятком украй екстремальних умов.

Є досвід польотів і в Україну також. За дві години пацієнт був доставлений зі Львова в лікарню у Варшаві.

З огляду на особливості польотів на медичному гелікоптері, необхідність сідати будь-де, у будь-який час та пору року, для навчання пілотів був побудований спеціальний тренінговий центр, який має стимуляційний тренажер. Він повністю імітує кабіну пілота та системи керування та контролю літальним апаратом.

На екран виводяться максимально реалістичні імітації реальних місць посадки. Інструктор може змінювати погодні умови та час доби, додавати дощ, сніг, вітер, переключати день або ніч.

HEMS in Poland

У такий спосіб пілоти вчаться сідати на реально існуючі місця за імовірних умов.

Також, окрім пілотів, короткий тренінг проходять і медичні працівники (ratowniki medyczny). Зазвичай це парамедик, який сидить поруч із пілотом. Вони вчаться мінімізувати наслідки ситуації, за яких пілот втрачає можливість керувати гелікоптером, та правильно його посадити, при чому зі свого місця, а не з місця пілота.

До речі, це гарний аргумент для тих, хто часто каже, що неможливо навчити парамедиків чи ЕМТ якісно водити автомобіль швидкої. Поляки вчать своїх працівників керувати гелікоптером. У чому проблема навчити керувати автомобілем?

Усі гелікоптери на польському HEMSі однієї моделі — ЕС135. Це компромісний варіант між розміром самої машини та вільним простором всередині.

Як правило медичну команду складає лікар та один парамедик, а немедична частина складається з одного пілота. У рідкісних випадках може бути два парамедика та один лікар.

ЕС135 вміщує одного постраждалого на ношах, які можна вкотити всередину як через хвостовий відсік, так і за необхідності через боковий. Поруч із пацієнтом опиняється лікар і неподалік від голови постраждалого розташоване сидіння парамедика.

Медичне обладнання бригади складається з переважно звичних нам укладок, але за умов «ідеального світу», відмінність лиш у сумках та рюкзаках, які все це вміщують.

HEMS in Poland

Пацієнт розташовується на каталці, яка одночасно є ковшовими ношами, ще є спинальна дошка, та різного розміру extraction devices.

Серед обладнання є все необхідне для забезпечення прохідності дихальних шляхів — від ОРА до інтубаційних наборів, включно з iGel та King-LT.

Також є апарат ШВЛ, ручний дефібрилятор з ЕКГ, два 5л кисневих балони, інфузомат, як пульсоксиметр, так і детектор СО в крові, вимірювач кров’яного тиску, набір для сортування і autopulse, що був обраний через його портативність та невеликі розміри, та інше необхідне при невідкладних станах обладнання. Усе воно розташоване в спеціальних ящичках та шухлядках. Також є термобокс із функцією регуляції температури. Звісно, є все необхідне для внутрішньовенного та внутрішньокісткового доступу і проведення інфузійної ресусцитації. Проблем із перепадом тиску не виникає, оскільки гелікоптери використовують для польоту невеликі висоти. Як правило до 500 м.

HEMS in Poland

Із зовнішнього обладнання деякі гелікоптери, які працюють у гірських умовах, мають спеціальну евакуаційну складну корзину, яка монтується вище вхідного люка та в разі необхідності опускається на тросі вниз. Для того, щоби пацієнт потрапив всередину, необхідно перенести його в зручне для посадки місце, опустити на землю, потім має сісти сам гелікоптер, і далі завантажити пацієнта всередину і продовжити політ.

Інколи не ідеально координується робота з автомобілями швидкої, це може статися через недосвідченість диспетчера і як результат втрачається час. Над цією координацію зараз і працюють, вдосконалюючи її. Зазвичай час дольоту в будь-яку точку країни коливається в межах 8–15 хв.

На зображенні нижче показано систему моніторингу.

HEMS in Poland

Це коштує дорого. Неймовірно дорого. Одне лише технічне обслуговування гелікоптерів та їх заправка коштує великих витрат.

Чому вони все це роблять?

Бо рахують хвилини! Не 10 хвилин-півгодини-годину. Вони рахують на скільки хвилин швидше прилетить гелікоптер, забере постраждалого з локації та доставить у відділення невідкладних станів, ніж це зробить звичайна швидка. Якщо є різниця принаймні в декілька хвилин, на місце прилетить гелікоптер і за 10–15 хвилин пацієнт уже може бути на операційному столі.

Хвилини! Рахунок іде на хвилини!

«Non nobis solum

nati sumus»

політика конфіденційності

Читай далі

Брейнтека