Донорство крові. Одна донація на трьох | Захист патріотів

Фото: Matej Kastelic

Донорство крові. Одна донація на трьох

Донорство крові — не лише пожертва рідкої тканини, що циркулює венами та артеріями людського організму. 450 мл крові може врятувати щонайменше трьох людей, каже Оксана Мулярчук, заступниця директора з якості надання медичних послуг Київського міського центру крові.

― 450 мл крові, які забираються в одного донора під час донації, в процесі переробки діляться на три компоненти крові: еритроцити, тромбоцити, плазму. Ми отримуємо три різні компоненти, які в подальшому переливаються трьом різним пацієнтам, тобто вірно трактувати, що одна доза крові рятує життя одразу трьох людей.

14 червня відзначають Всесвітній день донора крові. Ми поспілкувалися із двома донорами, які розповіли чому, як та наскільки часто вони віддають частину себе.

 

Ранок донора

У Марії Марковської дідусь ― почесний донор крові. Ним може стати той, хто здавав кров більше 40 разів або плазму крові більше 60 разів. Коли у 2014 році Марія вперше почула про те, що бійцям АТО потрібна кров, і думала, чи не стати їй донором, вона згадала про дідуся.

― Він дуже класно виглядає, не п’є і займається спортом. Переважно він завдячує тому, що здає кров, яка потім оновлюється. Я подумала, що якщо в дідуся така хороша витривалість, то в мене десь генетично має бути так само.

Марія Марковська. Фото Дмитра Ларіна

Гарвардська медична школа проводила дослідження щодо користі та шкоди донорства. Виявляється, завдяки регулярній здачі крові можна зменшити в’язкість крові та покращити серцево-судинне здоров’я. Також донорство зменшує ризик захворіти на онкологію і є одним із способів спалювання калорій. Втім, хорошому самопочуттю завдячує не лише донорство, а і здоровий спосіб життя. Ці речі тісно між собою пов’язані.

Марія здавала кров уже 6 разів, і лише одного разу їй було зле після донорства. Існують правила, яких варто дотримуватися, аби не нашкодити собі та людині, яка отримає вашу кров.

Ранок донора завжди однаковий: легкий сніданок та гарний настрій. За дві години до здачі крові не можна курити, за дві доби ‒ вживати алкоголь. Якщо донор приймав ліки протягом останніх трьох діб, здавати кров не можна.

Так само не можуть бути донорами вагітні жінки, люди, які протягом року робили татуювання/пірсинг або перенесли операцію, контактували з хворими на гепатит, були у тривалому відрядженні за кордоном, хворіли на грип чи застуду й багато іншого. Протипоказань (тимчасових та абсолютних) багато, а тому бути донором означає мати дуже хороше здоров’я.

Після донорства варто зробити вихідний, який і так гарантований державою. У цей день потрібно уникати зайвих навантажень та не бажано займатися спортом. Після здачі крові може бути легке запаморочення, а тому після процедури варто відпочити та ситно поїсти. Не забуваймо про воду: організм втратив багато рідини після донорства.

Ярослав Шургот. Фото з Facebook

Коли Ярослав Шургот здавав кров вперше, йому стало зле. Він розповідає:

― Нас з Української Академії Лідерства було восьмеро. Ми всі тоді здавали по 450 мл. Все було нормально, потім я пішов по довідку і мені стало погано. Я знепритомнів. Мабуть, треба було ще трошки полежати, а я одразу після процедури став і пішов.

Наступного разу Ярослав прийшов з пляшкою води та не нехтував порадами лікарів.

 

Безіменно

Оксана стверджує, що статистичне співвідношення донорів за статтю таке: 68% донорів чоловіки, решта  жінки. За результатами дослідження VoxSaunguinis чоловіче донорство ефективніше за жіноче. Чоловіки мають вищий рівень гемоглобіну, у них вени краще переносять донацію, а кров швидше відновлюється.

Проте вони часто здають кров для конкретної людини, каже Марія. Це також один із способів донорства: на відміну від так званої «безіменної», є адресна здача крові. Така допомога людині створює додаткову емоційну та психологічну прив’язаність.

― Коли донор здає кров, то він відчуває причетність до людини, навіть не знаючи хто це. Твоя кров тече в ній… Це як мамина кров тече в мені, щось таке — зв’язок є. ― ділиться Марія.

Нещодавно Марія здавала кров для дівчини з Києво-Могилянської академії, котра потрапила в лікарню, проте та не вижила. Марія не була знайома з дівчиною, якій віддала свою кров, але каже, що втрату перенесла важко.

В Україні не можна дізнаватися ім’я пацієнта, якому влили вашу кров, бо це приватна інформація. З Київського міського банку крові прийде повідомлення, що ви стали донором, але не повідомлять для кого саме. Єдиний виняток із правила — адресне донорство, коли ви заздалегідь знаєте кому піде кров.

― Одного разу в Львівський військовий госпіталь прийшла пані: «Я даю ангелика. Поставте його поруч із бійцем, якому ви заллєте кров. Нехай він його береже». ― згадує Марія. ― Знаю, що дехто дзвонив в лікарні і, розуміючи, що не має права знати, кому пішла його кров, все одно цікавився про здоров’я хворого.

 

Культура донорства

Аби задовольнити основні потреби країни в крові, буде достатньо щонайменше 1 % населення-донорів. Київський міський центр крові повідомив, що в Києві цей показник становить 7 донацій на тисячу людей, а отже 0,7 %.

В Україні кількість донорів зменшується. Якщо у 2017 році здавали кров 557 тисяч людей, то минулого року — 385 тисяч. Проте Оксана Мулярчук, заступниця директора з якості надання медичних послуг Київського міського центру крові, стверджує, що зростає кількість активних донорів, які приходять здавати кров повторно, та безкоштовних добровільних донорів. Типовий донор крові виглядає так:

― Це людина, яка вважає себе відносно здоровою. Переважно вона ще ніколи не здавала кров, але робить це сьогодні, бо комусь з рідних потрібна допомога. Типовий донор хоче швидко здати кров і бігти далі, не витрачаючи додаткового часу на скринінг чи очікування додаткових довідок. ― розповідає Оксана.


Донорство крові. Одна донація на трьох. Фото: nidirect.gov.uk

Обов’язковим етапом підготовки до донорства є тести на ВІЛ, гемоглобін, сифіліс, гепатити B та С. Приємний бонус: ці аналізи треба здавати регулярно, а для донорів це є частиною обстеження перед здачею крові.

За кілька днів після другої здачі крові, Ярославу передзвонили лікарі. Мовляв, просимо прийти до нас, бо таку інформацію не можна озвучувати по телефону. Виявилося, що в крові Ярослава були реагенти на гепатит В. Це вдалося виявити за допомогою аналізів, які кров проходить після здачі та перед переливанням.

― Залишку гепатиту не було, лише знайшли ці реагенти на гепатит. Мені повідомили, що мою кров утилізували, і тепер мені рік не можна бути донором. Я мав здати додаткові аналізи, перевіритися і повторно зробити це через рік, щоб мене могли допустити до донорства.

Повторні тести не виявили жодних відхилень, тому зараз Ярослав планує наступне донорство. Припускає, що міг з’їсти щось заборонене, а тому аналізи дали такий результат.

Після донорства кров проходить ще кілька аналізів, де її визнають придатною або непридатною до переливання. Лише через деякий час кров зможуть влити пацієнту. Донори мусять розуміти, що кров, яку вони здають, не потрапить до пацієнтів у той самий день. Таким чином поповнюються запаси.

Банк крові мусить мати певний запас донорської крові, аби гарантувати те, що людині, яка потребуватиме переливання, кров дістанеться. Показник в Україні такий: 11,28 донацій на тисячу людей на рік, хоча норма для розвинених країн утричі вища. Дефіцит крові свідчить про відсутність культури донорства.

Донорство крові корисне для здоров’я, адже йдеться про очищення крові та перезавантаження усієї кровоносної системи. Також це поліпшує емоційний стан. Марія каже:

― Мені просто приємно допомагати людям. Якщо я десь чимось допомогла, клас. Часом мені просто треба переконатися в тому, що я потрібна. Так, це камерна допомога, але вона впливає на устрій нашого життя, бо чим добріші ми, тим добріший цей світ.

Одна донація крові може врятувати три життя. Процедура донорства займає годину-півтори часу, але може подарувати постраждалій людині роки життя.

Читай далі