Дослідження ЕМД. Оцінка якості «екстренки» в Україні | Захист Патріотів

Ілюстрація: Андрій Єрмоленко

Оцінка ЕМД. Дослідження якості «екстренки» в Україні

Катя Маріаш

Автор:

Катя Маріаш

Редактор сайту patriotdefence.org

Порівняно нещодавно в Австралії опублікували звіт «Система екстреної медичної допомоги в країнах із нижчим середнім доходом». Не новина: Україна входить до цієї категорії. Новина: за висновками порівняння в публікації з’ясувалося, що «найсучасніша система ЕМД була впроваджена в Україні, після розпаду Совєтського Союзу»1.

Звіт фактично є оглядом доступної літератури, а все, що в ньому стосується України, походить зі спільної праці кількох американських науковців — «Екстрена медицина в Україні: виклики в постсовєтську епоху». У далекому 2000 році ця публікація запевняла, що, незважаючи на низькі зарплати персоналу й потребу часом неофіційно сплачувати медикам до $200 за сумлінне виконання робочих обов’язків, українська система ЕМД є безкоштовна, добре організована, добре укомплектована та пропонує послуги, недоступні в США2. Такими були підсумки після ознайомчих екскурсій авторів до кількох медичних установ Києва, Черкас та селища міського типу Гнівань, що на Вінничині.

Дивним чином Україна потерпає від дезінформації, як ззовні, так і зсередини. Улітку 2018 року було створено спільну робочу групу для аналізу якості надання екстреної медичної допомоги на догоспітальному етапі. Оцінка ЕМД була проведена МОЗ України за технічної допомоги від ВООЗ за підтримки уряду Японії з метою сприяння загального охоплення охороною здоров'я та проекту Швейцарської агенції з розвитку та співробітництва "Політичний діалог для кращого управління в сфері охорони здоров'я". Ціль проекту полягає у, фактично першому за часів Незалежності, незаангажованому зборі та адекватній аналітиці даних для оцінки реального стану роботи системи ЕМД в Україні.

Програма оцінювання складається з 4 паралельних досліджень:

  • аналіз даних із диспетчерських центрів, щоб отримати доступ до реальних показників щодо швидкості реагування на виклики та фактори, які можуть впливати на затримку;

  • додаткове екзаменування студентів медколеджів тестом рівня підготовки парамедика в комплексі з випускним іспитом, щоби проаналізувати знання майбутніх фельдшерів на етапі завершення навчання;

  • робота на місцях: групи спостерігачів були скеровані до 26 довільно обраних українських населених пунктів (з населенням більше 10 000 людей) і на 30 підстанціях швидкої допомоги провели по три доби чергування із супроводом бригад на екстрені виклики, щоби побачити весь процес від звернення до повернення бригади на підстанцію;

  • інвентаризація обладнання швидких щодо забезпечення карет швидкої за чек-лістами ВООЗ.

Науковим керівником проекту став американський хірург та експерт систем екстреної медицини, доктор Колін Меґу:

Colin Meghoo

Якщо ми хочемо знати, чому у 2018 році ми маємо таку систему охорони здоров’я, від якої всі інші країни давно відмовилися, — чому б нам не відслідковувати достовірні показники, щоби бачити наскільки результативними є наші дії. Якщо ми в Україні робимо щось інакше й результат такий самий чи кращий — не потрібно нічого міняти. Але якщо в Україні виживання в ДТП нижче, ніж аналогічний показник у Польщі, Німеччині чи інших країнах, — це вагома причина спитати, що ми робимо не так.

Сфальсифіковані показники є стримуючим фактором розвитку України, це факт. Навіть повна відсутність показників краща, ніж сфальсифіковані показники. Фейкова звітність запевняє всіх, що все гаразд, а це не дає простору для розвитку. На місці регіону, який не здатний забезпечити прибуття бригади швидкої за декларовані 10 хв, я б не подавав фальсифіковану статистику. Краще чесно сказати, що ми не дотягуємо до стандарту, не встигаємо до всіх за 10 хв — ця інформація значно цінніша. Інше питання, який персональний та професійний ризик я беру на себе, коли кажу про це. Допоки Міністерства будуть сприйматися як каральні органи — в Україні не відбудеться справжніх перетворень.

Це дослідження, окрім іншого, важливе саме в контексті появи професії парамедика в Україні та зародкового етапу формування навчальних програм, які будуть цього процесу стосуватися. Колін наголошує, що американська система екстреної допомоги не була ідеальною від самого початку й зараз перебуває в постійному процесі змін та вдосконалень:

Лише у 2017 році змінився іспит для американських парамедиків: було додано тестування навичок. Тепер на фінальному іспиті потенційний парамедик діагностує пацієнта-актора чи манекен на предмет наявності травми чи серцевого нападу, і виконує всі необхідні маніпуляції. Система освіти парамедиків у США свідома того, що в день після отримання диплома ти можеш починати роботу у швидкій. Дуже легко перевіряти когось письмовими завданнями, тисячами тестів, десятками годин поспіль, не наймати акторів, не застосовувати обладнання — це просто. Проте, успіх письмового іспиту не гарантує успіху на місці події. Теорія — це лише початок, а застосування теорії — це тренування та досвід.

Світова медична культура сьогодні — це практика базована на доказах, тоді як українська медична культура, наразі, базується на сумнівних традиціях «ми завжди робили отак». Це потребує змін. Перехід до прийняття рішень на підставі доказів буде найоптимальнішим вдосконаленням української системи охорони здоров’я. Робота над проектом, за словами експерта, інтенсивна та непередбачувана: 

Щоби дізнатися наскільки добре пілот може керувати літаком, найкраща опція — це потрапити на борт літака з цим пілотом. Звісно, можна використовувати симулятори, он-лайн тестування й так оцінювати його підготовку, але це насправді не дає відповіді щодо його справжньої компетентності. Саме тому спостереження під час виконання є найкращим джерелом оцінки.

Відсоток здорової недовіри та небажання співпрацювати щодо підстанцій призначення передбачався, але на цей випадок, крім офіційного наказу МОЗ, був підготований запасний перелік підстанцій. В ідеалі, якщо ми не отримували допуск на одну підстанцію, ми передислоковувалися на іншу в тому ж місті. Варіант, що доведеться переїжджати до іншого міста не виключений, але цього бажано було уникати.

Цей проект насправді вимагав співпраці на всіх рівнях. Одного розпорядження від Міністерства чи регіонального органу охорони здоров’я недостатньо, необхідне залучення аж до водія, який має погодитися на присутність додаткових людей у кареті швидкої. Робочі групи були сформовані з фахівців, які неодноразово проходили навчання в успішних системах екстреної медичної допомоги, мають уявлення, яким має бути екстрений медичний реагувальник та екстрений медичний технік. Вони були проінструктовані у такий спосіб, щоби люди на місцях розуміли, що їх не судять і не оцінюють персонально, що вони не будуть покарані чи звільнені в результаті цих спостережень, що все документується для загального розуміння стану екстреної медичної допомоги в Україні. Дослідження не вимагало збору персональних даних ані працівників швидкої, ані пацієнтів, вони знеособлюються, а отже, будь-яке подальше переслідування неможливе.

Результати оцінки ЕМД будуть відомі незабаром. Виконавці усвідомлюють, що одним дослідженням неможливо відповісти на всі запитання. І це, насправді, теж має свій ефект:

Ми розраховуємо, що результати цього проекту згенерують ще більше питань та стануть поштовхом для інших досліджень. До прикладу, ми проаналізуємо як комплектуються карети швидкої відповідно до чек-ліста ВООЗ, але не будемо уточнювати, чи наявний дефібрилятор у робочому стані, отже, можливо, комусь згодом буде цікаво закцентувати саме на стані обладнання, а не лише на його наявності. Хтось захоче дізнатися чому результати тестів відрізняються залежно від регіонів, з’ясувати як відрізняється навчальна програма. Було б чудово, коли б із цього дослідження почалося створення національних уніфікованих доказових протоколів лікування та агенції, яка буде контролювати їх дотримання. Це дослідження цікаве не лише для України, але й за її межами, у перспективі воно може стати прикладом та прецедентом для багатьох країн світу, — додає Колін.

Публікація проміжних результатів не планується, широкому загалу про проект стане відомо вже після завершення досліджень та опрацювання всіх зібраних матеріалів.

Кількох інструкторів Patriot Defence залучили до проекту в якості спостерігачів, з їхніми суб’єктивними враженнями, що залишилися поза формулярами дослідження, можна буде ознайомитись у розділі «Експедиція в якості».

 

Джерела:

1. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/27938449
2. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/?term=Bolyukh%20S%5BAuthor%5D&cauthor=true&cauthor_uid=11103739

«Non nobis solum

nati sumus»

політика конфіденційності

Читай далі