(Р)Еволюція мислення. Освітня сотня | Захист Патріотів

Фото: Дункан Кравфордт

(Р)Еволюція мислення. Освітня сотня

Кожна революція має два шляхи: програти або перемогти. Але фактичної перемоги не достатньо. Якщо боротьба не принесе більш глобальних результатів, ніж зміна влади, її жертви будуть марними. Для цього необхідна революція духу та еволюція мислення.

На маленькій території Майдан вмістив аналоги чи не всіх державних інституцій: самооборона замінила міліцію, підпільні медпункти — лікарні, а волонтери — соціальні служби. Знайшлася й альтернатива освітній системі. На Майдані почали вчити того, на що не звертали увагу в школах та університетах: громадянській свідомості.

 

Відкритий Університет Майдану

На початку Революції випускники Києво-Могилянської бізнес-школи зібралися, щоби разом допомогти Майдану. Серед них був Остап Стасів.

«У якийсь момент хтось сказав: “Слухайте, а давайте на Майдані вчити!”. Коли виникло питання, хто готовий до цього долучитись, піднялося дві руки — моя й Сашка Стародубцева».

Освітня сотня
Остап Стасів. Фото зі сторінки Остапа у Facebook

Насправді, на той момент на Майдані вже відбулося кілька лекцій, тож Остап із колегою сконтактували з представниками ініціативи «Не Злий Майдан» Юлією та Романом Тичківськими й домовились об’єднати зусилля. Тоді ж встановили сцену біля Лядських воріт — розвернули її в протилежний бік від центральної.

«Сцену майже 24 години везли з боку Михайлівської площі до Майдану Незалежності. Юля з Романом та із Сашком Положинським долали неймовірні перешкоди: були спроби зупинити машину, тітушки кидалися під неї. Але вона таки досунулася до Майдану».

12 грудня відбулася перша лекція Відкритого Університету Майдану. Головною метою ВУМу став розвиток громадянської освіти.

«Громадянська освіта — та складова, без якої всі спроби зробити реформи та змінити мислення суспільства приречені на важкий та виснажливий процес. Бо це про цінності, про принципи та певну парадигму мислення щодо себе, суспільства і свого місця в ньому».

Освітня сотня
Фото зі сторінки ВУМ у Facebook

Позаду сцени, де проходили лекції, стояла третя сотня, а багато самооборонівців із неї, які допомагали ВУМу, пізніше стали його студентами. Серед них був і Сергій Нігоян. Остап пригадує, як хлопець кожного ранку приходив розпалювати бочку, а також допомагав вирішувати проблеми, виводити нетверезих людей.

«Він ніжно обіймав їх за плечі і відводив убік. Я весь час думав, що він афганець. Ми були незнайомі, просто “добрий день — добрий день”, “привіт” і “допоможи нам, будь ласка”. Він майже весь грудень допомагав і паралельно слухав лекції».

Про політику на сцені ВУМ не говорили. Туди запрошували лідерів думок, експертів, представників освітньої сфери, бізнесу тощо. Слухачем міг стати кожен, хто прагнув отримати нові знання: від школяра до пенсіонера.

«Усім, хто був на сцені, ми пропонували відповісти на просте питання. Уявімо, що Янукович пішов і ми перемогли. Що далі ми повинні робити в контексті теми, про яку говорить викладач? Які механізми треба впровадити і як це має допомогти нам як переможцям?»

Сцена Відкритого Університету Майдану була активною по 12 годин щодня. З 12 до 30 грудня прочитали 295 лекцій, показали безліч фільмів, проводили мистецькі та поетичні вечори. Уже з перших тижнів до ВУМу приєдналося багато волонтерів, тож коли організатори втомлювалися, завжди було кому передати майданчик.

У січні майданівці вибороли Український дім, і ВУМ перебрався туди. У цей період розпочали співпрацю з Науковою сотнею, яка була названа на честь одного з перших загиблих Юрія Вербицького. До неї входили викладачі львівських університетів.

«Коли приїжджали десанти зі Львова та з інших міст, ми давали можливість поділитися знаннями на нашому майданчику. Пам’ятаю, у нас була навіть лекція з астрономії. Та потім ми вирішили зосередитися на соціальних і громадських темах».

Освітня сотня
Фото зі сторінки ВУМ у Facebook

Невдовзі Беркут узяв штурмом Український дім, і ВУМ втратив усі матеріальні нажитки: колонки, проектори, стійки, мікрофони. Але не втратив найголовніше — студентів, які прагнули здобувати знання. Третьою локацією ВУМу стала стела на Майдані, де до початку квітня проходили лекції.

 

Бібліотека Майдану

На екваторі Революції в одному з приміщень Українського дому розпочала діяти бібліотека. Усе почалося з однієї коробки книжок, проте вже за 4 дні облаштували кількадесят книжкових полиць.

Тоді викладач Києво-Могилянської академії Владислава Осьмак довго не знаходила своє місце на Майдані: і допомагала на кухні, і купувала ліки для медпунктів. Та коли побачила книги, зрозуміла, що це її справа.

Освітня сотня
Владислава Осьмак. Автор: Ольга Закревська

За місяць функціонування команда бібліотеки облікувала понад п’ять тисяч книг. Люди дарували свої старі книги та купували нові. Волонтери розфасовували їх на полицях за тематикою. Дублікати книг та запити із сільських бібліотек надсилали в регіони.

«Ми вивісили оголошення, де написали: “Якщо ви з маленького містечка або села, у вашій бібліотеці мало книжок — залиште адресу або контакти бібліотекаря”. Ми телефонували, дізнавалися що потрібно, намагалися під конкретну потребу зібрати колекцію книжок».

До бібліотеки також надходили книги, журнали та газети від видавництв, зокрема «Країна», «Газета по-українськи» регулярно привозили свіжі наклади, а на столах завжди лежав «Український тиждень».

Будь-хто міг узяти літературу. На папірцях читачі в довільній формі писали розписки на кшталт «чесне слово, обов’язково поверну книжку». Щоразу, коли майданівці їх повертали, волонтери з бібліотеки давали їм цукерку.

«Було дуже зворушливо, коли активісти, які 12 або 24 години стояли на вулиці, та барикадах, сидять у нашій бібліотеці й гортають книжки, грають у шахи, і як вони тануть, коли наші волонтери давали їм цукерки. Мікроконтакт кожного разу мав терапевтичний ефект. Це такий релакс, заспокоєння. Ми їх, можна сказати, пом’якшували».

Освітня сотня
Фото зі сторінки Бібліотеки Майдану у Facebook

Проте, без крадіжок не обходилося. Владислава пригадує, як її особистий примірник фотоальбому до лекції про історію Києва продавали на Петрівці вже після завершення Революції. Там бачили й інші книги з печаткою бібліотеки.

«Будь-яка революція загострює полюси — з одного боку героїзм, з іншого мародерство. Книжки таки крали. Ну нехай, насправді хорошого було більше. Бібліотека Майдану зламала всі стереотипи: десь вогонь, каміння і стрілянина, а в кількасот метрах народ сидить і читає».

Літературні вподобання людини можуть розкрити її характер, показати мрії та прагнення. Переважно були запити на спеціалізовану літературу: з психології, історії чи соціології. Бібліотека дала змогу чітко виявити портрет типового майданівця. За словами Владислави, Революцію творила величезна кількість людей високої культури, глибокої освіти та людей із прагненням здобувати знання.

Освітня сотня
Фото: eastbook

Коли Беркут повернувся в Український дім, Владиславі з товаришем довелося виходити через розбите вікно в бік Володимирської гірки. Тоді вдалося врятувати кілька примірників книг, а також металеву скриньку з пожертвами. Скринька була настільки важкою, що її довелося залишити, аби відірватися від Беркуту.

За кілька днів Владиславі зателефонували з радіо й повідомили, що скринька все ще знаходиться поруч з Українським домом та підказали, як безпечно до нього підійти.

«Підіймаюся на гірку, а там скринька, акуратно кимось піднята, приставлена до огорожі. Не було жодної спроби її відкрити. Ця історія є квінтесенцією духу Майдану. Це не про гроші, це про те, що ми можемо бути чесними, ділитися та віддавати».

Після того, як Беркут пішов з Українського дому, бібліотека була зруйнована — книжки валялися на підлозі, були потоптані. На білих сторінках вкарбувалися брудні сліди берців, а найкращі примірники книг вивезли.

 

Просвіта Революцією

Після завершення Революції Відкритий Університет Майдану реалізував проект «Школа свідомого громадянина»: за 18 місяців із лекціями про громадянську освіту відвідали 26 міст.

У 2015 році з’явилась онлайн-платформа «Відкритий Університет Майдану». З того часу розробили понад 50 дистанційних курсів, які пов’язані з громадянською освітою. Усі вони безкоштовні. З понад 35 тисяч слухачів 12 тисяч отримали сертифікати.

«Завдяки курсу “Український скаутинг” у Маріуполі з’явилася Пластова станиця. Ми зробили повноцінний курс про Конституцію України, дистанційний курс із жестової мови, а також перший курс про креативне мислення, аналогів якому досі немає».

Остап Стасів переконаний: для втілення вимог Майдану потрібно розвивати громадянське суспільство. Приклад Революції Гідності є уроком боротьби за свободу для всього світу.

«Майдан був творчою лабораторією, у ньому була своя логіка й система. Її творили самі учасники цього процесу. Це було схоже на біологічний процес обміну між клітинами. Мені здається, нам є чим пишатись. Але пишатися не достатньо, треба щось робити».

Освітня сотня
Ілюстрація: Юрій Журавель

Владислава Осьмак відійшла від діяльності бібліотеки та продовжила викладати. Вона переконана, що саме Революція дозволила нам виявити спрагу до знань та розвитку. А проекти, які народилися на Майдані, допомагають втамовувати її зараз.

«Майдан — феноменальне явище, він не обмежився коктейлями Молотова та камінням. Там ми хотіли навчатися, слухати музику, робили виставки. Коли палає, хочеться тиші, зосередження й чогось, що дає поживу для розуму та душі. І чим гостріше протистояння, тим гостріше бажання миру. Близькість до смерті загострила відчуття життя та його цінність».

Бібліотека продовжує свою діяльність. Весною 2014 року волонтери почали працювати над створенням книжкового фонду. Колекція отримала назву «Майдан у книжках», зараз до неї входить понад 100 видань, присвячених Майдану. Сама бібліотека стала частиною Музею Революції Гідності.

Боротьба була всеохопною: вона поширилася не лише в суспільно-політичну площину, але стала рушієм розвитку культури та дала запал до нових знань. Українці зрозуміли: якщо не змінити підхід до розв’язання проблем та не взяти на себе відповідальність за майбутнє — ми програємо. Щоб цього не сталося, треба вчитися. Навіть, коли за вікном палає.

 

ГО «Захист Патріотів» у співпраці з Могилянською школою журналістики та ГО Вавилон’13, підготували проект «Сотні». Розпочинаючи з 21 листопада й аж до 22 лютого — дня відставки Януковича — ми розповідатимемо історії з Майдану. Ще теплі, ще з запахом диму.

«Non nobis solum

nati sumus»

політика конфіденційності

Читай далі

Харткор