Навчити, щоб запобігти. Успішний кейс батька та директора | Захист Патріотів

Автор фото: Валерія Діденко

Навчити, щоб запобігти. Успішний кейс батька та директора

Бориспільський аеропорт, офіс українського представництва вантажної авіакомпанії Silk Way Airlines. Володимир Баранаєв – директор і тато. Він несе відповідальність за своїх працівників та дітей. 

Тому Володимир Баранаєв діє на випередження і організовує на роботі тренінг з першої допомоги, а також сприяє тому, аби донька зі своїм шкільним класом також пройшла навчання. 

Володимир Баранаєв. Фото: Валерія Діденко

Аеропорт та превентивні методи

Світ авіації повністю відрегульований. Це стосується будь-якого аеропорту: пасажирського та вантажного. Згадайте правила поведінки (вони чітко регламентовані) та кількість заборон в аеропорту або при посадці в літак (їх надто багато). Володимир каже, що це чи не єдина сфера, де кожна дія прописана в інструкції. 

― Ти не можеш імпровізувати. Навіть повідомлення про рейс, які ми надсилаємо партнерам, — всі стандартні. Є чітко встановлені норми: де стоїть крапка, де кома. Авіація вся така. Ти не вигадуєш нічого, ти просто виконуєш інструкції. 

Персонал аеропорту має ще більше пунктів в інструкції, аніж пасажири, адже відповідає за справність та безпеку рейсу. Працівники вантажних аеропортів так само не мають права порушувати жодного правила. Вони проходять сертифікацію та отримують допуск до роботи після того, як успішно складуть тест на знання правил безпеки. 

З вибухонебезпечними об’єктами працівники аеропорту мають справу щодня. Сам літак становить небезпеку, бо він має двигун та немало палива в баках. На годинний авіапереліт Боїнгу 747 треба 12 тисяч літрів палива. Спробуйте уявити, якою може бути вибухова хвиля.

Правила поведінки працівників аеропорту засекречені, щоб зловмисники не могли використати їх на свою користь. Проте одне правило є доволі відомим: жодним чином не можна знаходитися на відстані ближче, ніж 500 метрів від двигунів літака у робочому стані. Коли двигуни вимкнені, безпечна відстань – 50 метрів. Вона окреслена огорожею, яку навмисне встановлюють. 

Майже 10 років тому Top Gear проводили експеримент: пілот увімкнув двигуни літака, і автомобіль, який стояв за ними, відкинуло вбік. Як каже Володимир: «Піу, полетів автомобіль».

Володимир не зобов’язаний «ходити під рейс», тобто перевіряти готовність літака до зльоту та дотримання усіх правил. Це не входить до його обов’язків, але щоразу він одягається у спецодяг і приходить на злітну смугу. Мовляв, річ серйозна, а ще одна пара очей та рук не завадять.

Виробничих травм в українському представництві Silk Way Airlines не траплялося. Цілком ймовірно, що суворі інструкції та робота з запобігання інцидентів є тому причиною. Проте люди мають властивість втомлюватися, їхня концентрація падає, а щоденні правила інколи хочеться проігнорувати (завжди все було добре, отже і цього разу нічого не станеться). 

В такому випадку інструкції вже не допоможуть, а от навчений надавати першу допомогу персонал може зупинити кровотечу та зробити серцево-легеневу реанімацію, якщо людина травмується на роботі.

Провести навчання для колег

Як директор філії, Володимир пройшов курс в Державній службі зайнятості, на якому ознайомився із правами та обов’язками роботодавця і працівника: від ведення журналу до інструктажів із техніки безпеки. Зважаючи на те, що робота в авіаційній сфері є небезпечною, навіть найбільш банальні курси із назвою «Не лізь головою в мотор, бо її відрубить» були б корисними. Звичка проговорювати та повторювати є важливою, тому він організував тренінг з першої допомоги для своїх колег.

― Небезпечна робота у нас. Поруч із нашим офіси різних компаній, і я знаю, що жодна з них не проводила тренінги з першої допомоги для своїх працівників. Я не розумію чому. Вочевидь, вони вважають, що це не обов‘язково. 

На тренінгах для цивільних навчають надавати першу допомогу в побутових ситуаціях: людина впала, забилася, отруїлася, має кровотечу або зупинку дихання. Такі тренінги кричуще відрізняються від тих, які проводять для військових. Володимир був в АТО, а тому одразу ж підмічає відмінність і додає, що, тим не менше, серйозні травми можуть трапитися з будь-ким і будь-де. 

Коли Володимир працював в Німеччині, де за ненадання першої допомоги призначені високі штрафи, він побачив ДТП. Він не знав що робити та як зарадити потерпілому, а тому все, що він міг, – викликати швидку. За потерпілим прилетів гелікоптер, його швидко доставили в лікарню. 

В Україні не розвинена екстрена медична авіація, на базі Міністерства охорони здоров’я зараз немає жодного реанімаційного гелікоптера. Два пристосованих для таких маніпуляцій гелікоптера є у Державної служби з надзвичайних ситуацій, і лише у лютому 2019 року вони вперше здійснили аеромедичну евакуацію.

Володимир розумів, що в Україні такий сценарій порятунку потерпілого майже нереальний. Жодних гелікоптерів, жодних швидких доставок у лікарні. Тому разом із колегами вони вирішили пройти тренінги з першої допомоги, аби мати змогу допомогти потерпілому до прибуття швидкої. 

Сертифікат, що засвідчує пройдені курси з першої допомоги. Фото: Валерія Діденко

Краще володіти знаннями та навичками і не мати потреби їх використовувати, а не навпаки. Працівники Silk Way Airlines проходили тренінг в Центрі спеціальної підготовки і планують робити це надалі регулярно. Володимир розповідає, якою має бути перша дія в екстреній ситуації: 

― Мене навчили відходити на три кроки, якщо бачу, що щось сталося. Відійшов, оцінив, вдягнув рукавички, і все оточення одразу таке: «Фух, майстер тут, можна розслабитися, зараз він всіх врятує».

Так, адреналін, що виділяється в той момент, допомагає організму мобілізуватися.Володимир наполягає на тому, що мозок в екстреній ситуації активізується і знає як тобі діяти, а всі навички, набуті на тренінгу, згадуються. 

Такі знання є у всіх колег. Відтак, Володимир створив комфортний робочий простір, де кожен працівник знає, що у разі небезпеки він може покластися на свого напарника: надати першу допомогу постраждалому або отримати її, якщо сам почувається зле. Після роботи ці працівники виходять з офісу і йдуть додому, цим самим розширюючи межі безпечного простору. 

― Розумію, що життя будь-кого із нас може закінчитися за 45 секунд, якщо ти не допоможеш. Якщо вчасно відреагувати, людина може жити далі і радіти цьому життю. Якщо цей шанс є, тому чому б не скористатися ним?

Уся родина

Уся родина Володимира навчена першій допомозі. Коли його донька їхала з класом в наметовий табір, на думку спала ідея підготувати їх до екстремальних умов. Для проведення тренінгу він запросив інструкторів ГО «Захист патріотів». 

У школі однокласники його доньки могли дізнатися про правила надання першої допомоги хіба що від медсестри. У її посадовій інструкції написано, що вона має брати участь у просвітницькій діяльності школи та «вживати оперативних заходів з недопущення випадків травматизму серед дітей», тобто піклуватися про їхню безпеку та здоров’я. 

― В школі ось так пояснюють: у нас є медсестра, і вона завжди має при собі зеленку. Інколи вона намагається щось розповідати дітям, ― розводить руками Володимир.

У всіх наших матеріалах-шпаргалках (наприклад, тут) ми наголошуємо, що жодна теоретична база не може вам гарантувати правильність дій в екстреній ситуації. Цьому можна навчитися лише на тренінгах, де разом з інструкторами ви отримаєте теоретичну базу та відпрацюєте необхідні навички на практиці. 

М’язова пам’ять активізується в критичний момент.

Мозок згадує сам.

Читай далі